Стрічка (оздоба голови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стрі́чка, стьо́жка[1][2], стьо́нжка[3] (останнє — з пол. wstążka), рідко лента[4] — оздоба голови для дівчат. Стрічки для вплітання у косу називаються ще кісника́ми.

Необхідною частиною святкового строю дівчат були стрічки, а також різноманіткі вінки. Прикрашали стрічкою голову таким способом: вибиралася найкраща стрічка і пов'язувалася навколо голови, зав'язувалися ззаді і кінці пускалися на плечі. Всі інші стрічки, які мали дівчатa, перегиналися пополовині і пришпилювалися до основної стрічки так, шоб вони вільно звисали на плечі. Поверх стрічки одягався вінок і зав'язувався під стрічками.

Інколи для зручності робили з товстого паперу обруч, за шириною стрічки. В святкові дні, такий обруч обтягали найкращою стрічкою і до нього причіпали всі стрічки і одівали на голову так, як вінок. Не в святкові дні цей обруч носили також але без стрічок. Літом за такий обруч закладали кожен день живі квіти.

Стрічки носили також панночки та міщанки. Міщанки прив'язували стрічки ззаді до намиста і пускали по спині.

На правобережній Україні стрічки у великій кількості прив'язували до вінка і спускали по плечах, на Чернігівщині стрічок було менше, їх прив'язували в ряд до поперечної стрічки і вони спадали від шиї по спині.

На Полтавщині та Харківщині дівчата заплітали косу, в яку вплітали стрічки і пускали по спині.

На Лівобережжі стрічки були одноколірні, на Правобережжі — різнобарвні, часто з квітковими чи геометричними орнаментами.

«Сестру Дидона мала Ганну,
Насправді дівку, хоть куди,
Проворну, чепурну і гарну;
Приходила і ся сюди,
В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьонжках, намисті і ковтках.»

Іван Котляревський «Енеїда»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВІ «Шевченківський Гай». Одяг.

Джерела[ред.ред. код]

  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
  • (рос.)«Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» T — 7, Київ, 1872—1878 [1]

Примітки[ред.ред. код]