Кучма (головний убір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське національне вбрання
Кучма (головний убір)
Русин.jpg
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
 
Категорія КатегоріяPortal ПорталCommons page Ілюстрації

Ку́чма — висока конусоподібна шапка або ковпак з баранячого хутра. Різновид східноєвропейського сільського головного убору. У XVII—XIX століттях була складовою народного костюму волохів (румунів, молдаван), мадярів, угорських половців, русинів (українців). Кучми були подібні на шапки кавказьких горців та на відомий в давнину «фригійський ковпак». Шапки з прямо зрізаним верхом називали також кучмами.

Назва[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово кучма виводять від прасл. *kučьma, пов'язаного з *kuka, *kučerь. Менш ймовірна версія походження від угор. kucsma (яке здебільшого розглядається як українізм)[1].

У різних мовах[ред. | ред. код]

  • Кучма (укр. кучма, угор. kucsma) — українська й угорська назва[2] .
  • Кушма — (молд./рум. кушмэ, cușmă; рум. cușmă, cujmă, căciulă, moțată) — волоська назва.
  • Шубара (серб. шубара, šubara) — сербська назва.
  • Ковпак, або калпак (болг. калпак) — болгарська і македонська назви.

Опис[ред. | ред. код]

Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом, який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки зі шликом носили і чумаки. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору. На Київщині таку шапку зі шликом називали йоломом[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Кучма // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Йолом // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література[ред. | ред. код]

  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
  • Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів, 1978

Посилання[ред. | ред. код]