Географія Нікарагуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Нікарагуа Picto infobox map.png
Географічне положення Нікарагуа
Географічне положення Нікарагуа
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Центральна Америка
Координати 13°00′ пн. ш. 85°00′ зх. д. / 13.000° пн. ш. 85.000° зх. д. / 13.000; -85.000
Територія
Площа 130 370 км² (98-ме)
 • суходіл 92,8 %
 • води 7,2 %
Морське узбережжя 910 км
Державний кордон 1253 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Моготон (2438 м)
Найнижча точка Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Коко ( км)
Найбільше озеро Нікарагуа (8260 км²)
Інше
Природні ресурси золото, срібло, руди кольорових металів, деревина, риба
Стихійні лиха землетруси, активний вулканізм, зсуви ґрунту, тропічні циклони
Екологічні проблеми знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод

Нікарагуа — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту . Загальна площа країни 130 370 км² (98-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 119 990 км², а на поверхню внутрішніх вод — 10 380 км²[1]. Площа країни у 4 рази більша за площу Харківської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Нікарагуа, Нікарагуа (ісп. Republica de Nicaragua, Nicaragua)[2]. Назва країни походить від назви найбільшого індіанського поселення Нікарао в цих місцях, що на нього натрапив іспанський конкістадор Хіль Гонсалес Давіла під час експедиції 1522-1523 років. Частка «агуа» (ісп. agua) означає воду, тобто великі озера поблизу поселення, Манагуа і Нікарагуа. Іноді назву виводять не від назви поселення, а від імені індіанського вождя Нікарао (?-1523), який був підступно вбитий іспанськими конкістадорами[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Нікарагуа від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Нікарагуа та США

Нікарагуа — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Гондурасом (спільний кордон — 940 км), на півдні — з Коста-Рикою (313 км). Загальна довжина державного кордону — 1253 км[1]. Нікарагуа на заході омивається водами Тихого океану, на сході — Карибського моря Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 910 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Континентальний шельф — до природних меж[1][6].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Нікарагуа

Час у Нікарагуа: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Нікарагуа багаті на ряд корисних копалин: золото, срібло, мідь, вольфрам, свинець, цинк[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вся зона західної западини високосейсмічна. У зоні діючих вулканів часто відбуваються землетруси.

Вулканізм[ред. | ред. код]

Уздовж західної околиці западини простягається ланцюг згаслих і діючих вулканів: Косігуїна (872 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо (1258 м) та інші.

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Нікарагуа

Середні висоти — 298 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Моготон (2438 м). Прибережна частина Нікарагуа — низовини, всередині країни — нагір'я з хребтами висотою до 2438 м. На заході від нагір'я — тектонічна западина з великими озерами Нікарагуа і Манагуа. Перетинають країну два довгих гірських пасма, в яких налічується більше 40 вулканів.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Нікарагуа

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Нікарагуа

Територія Нікарагуа лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[10]. Вологий сезон з травня по жовтень. Подекуди в країні щорічно випадає більше 3100 мм опадів.

Нікарагуа є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 196,6 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1990 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Нікарагуа

Річки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного (схід) океанів. Основні річки: Коко, Принсаполька, Ріо-Гранде-де-Матагальпа тощо.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Нікарагуа

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Нікарагуа

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Нікарагуа

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Нікарагуа

Земельні ресурси Нікарагуа (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 42,2 %,
    • орні землі — 12,5 %,
    • багаторічні насадження — 2,5 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,2 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 25,3 %;
  • інше — 32,5 %[1].
Див. також: Ліси Нікарагуа

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Нікарагуа

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Нікарагуа є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • Руйнівні землетруси. 1992 року великий землетрус залишив без даху над головою 16 тис. чоловік.
  • Активний вулканізм, вулкан Сьєрро-Негро (728 м) востаннє вивергав потоки лави 1999 року.
  • Зсуви ґрунту.
  • Руйнівні урагани. 1998 року ураган Мітч, який спустошив Нікарагуа, а також Сальвадор і, особливо, Гондурас, позбавив життя більше 1800 нікарагуанців і знищив значну частину бананових, цукрових і кавових плантацій.[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Нікарагуа можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Центральна гірська область — Нікарагуанське нагір'я — являє собою складну систему складчасто-скидових хребтів, орієнтованих в широтному напрямі; на південному заході вони перекриті чохлом вулканічного відкладення. Висота гір на південному заході становить близько 1500 м над рівнем моря і поступово знижується до 600 м на схід. Численні піки підносяться над рівнем хребтів, досягаючи 2400 м. Східна частина області розчленована глибоко розрізаними долинами річок, які течуть на схід. У нижній течії річки мають широкі долини з плоским дном і течуть у бік Карибського моря.
  • Низовина Москітового берега — широка смуга низовин, що обрамовують Карибське узбережжя, місцями понад 80 км шириною, від річки Сан-Хуан і продовжується далі на північ до Гондурасу. Ця низовина складена наносами численних річок, в тому числі Коко (або Сеговія), Ріо-Ескондідо, Ріо-Гранде-де-Матагальпа та ін., і рясніє болотами.
  • Низовина, що тягнеться упоперек перешийка від затоки Фонсека на південний схід до Карибського узбережжя. Гігантська западина, в якій лежать озера Манагуа і Нікарагуа — найбільші в Центральній Америці. Озеро Нікарагуа має довжину 177 км, а ширину до 58 км. В озері знаходиться більше 400 островів, частина з яких це вулканічні конуси. Їх мальовниче розташування приваблює сюди багато туристів. Це єдине прісноводне озеро у світі, в якому водяться такі морські риби, як риба-меч і акули. Учені з'ясували, що ці риби потрапили сюди з Карибського моря по річці Сан-Хуан, одній із чотирьох великих річок, які витікають з озера.
  • Вулканічна зона західного Нікарагуа, з численними діючими вулканами. Над поверхнею озера Нікарагуа підіймаються три вулканічні конуси, найвищий з яких — Консепсьйон (1557 м). На південно-західному березі озера Манагуа здіймається величний вулкан Момотомбо (1259 м). Ланцюг з 20 вулканів продовжується далі на північний захід, до затоки Фонсека.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Nicaragua, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 20 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Нікарагуа // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г д ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]