Океан (завод)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколаївський суднобудівний завод «Океан»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Спеціалізація суднобудування, судноремонт
Заснування 1952
Штаб-квартира Миколаїв, Корабельний район, (Україна)
Ключові особи Володимир Михайлюк — президент підприємства [1]
Галузь важка промисловість, машинобудування
Продукція Великотоннажні судна / Балкери / Танкери / Універсальні судна / Траулери / Контейнеровози / Офшорні судна / Судна типу "Po-Po" / сухогрузи
Послуги Судноремонтні роботи / Корпусооброблююче виробництво
Валовий дохід - 58,89 млн грн. (2012)
Чистий прибуток -159,71 млн грн. (2012)[2].
Співробітники 2464[3]
Сайт http://shipyard-okean.com/

Океан  — українське суднобудівне підприємство в Миколаєві, що належить норвежсько-російській компанії Вадан Ярдс Груп АС. Територія суднобудівного заводу «Океан» розташована в південній частині Миколаєва, Корабельному районі, вниз за течією річки Південний Буг, на її лівому березі. Заводу належить земельна ділянка площею близько 101 гектарів та ділянка водної акваторії площею 42 гектари. Загальна довжина добудовних набережних перевищує 600 метрів.[4]

Історія заводу і виробництва[ред.ред. код]

Док заводу «Океан»
Вантажний кран заводу «Океан»

Миколаївський суднобудівний завод «Океан» був створений в 1951 році[5].

В 1955 році введений в дію сліп — технологічна лінія з боковим передавально-спусковим пристроєм.[5]

Протягом перших 20 років роботи завод випустив більше 200 одиниць суднобудівної продукції, серед яких: 7 морських суховантажів типу «Іргиз» (довжина 75 м, водотоннажність 1915 т), 46 рефрижераторів типу «Таврія» (99 м, 5203 т), 2 лісовоза типу «Малоярославець», проект 450 та 12 лісовозів типу «Сибирьлес» (104 м, 6370 т), проект 450Б (для Міністерства морського флоту СРСР), 15 траулерів типу «Алтай» (108 м, 6470 т) (для Мурманського тралового флоту).[5]

В 1970-х роках на заводі відбулась широкомасштабна реконструкція. Вона дозволила запустити виробництво якісного нових суден і вийти на зовнішній ринок. 1972 року введено в експлуатацію один з найбільших в Європі сухий док, запущено другу технологічну лінію для будівництва великотоннажних суден. Водночас триває будівництво серії траулерів для Мурманського тралового флоту. Тоді ж почали випуск великотоннажних судів: серія з восьми рудовозів типу «Зоя Космодем'янська» (215 м, 62500 т), два з яких на експорт.[5]

У 1974 р. — спуск на воду головне судно серії з 18 супертраулерів нового покоління типу «Горизонт» (довжина 110,8 м, водотоннажність 8933 т, замовником виступив Мурманський траловий флот). З 1977 року на замовлення Чорноморського морського пароплавства завод «Океан» будує серію (4 судна) нафторудовозів типу «Борис Бутома» (довжина 258,2 м, водотоннажність 130 000 т), що не мали аналогів у вітчизняному та світовому суднобудуванні. Ці рудовози не мали обмежень на район плавання.

В 1980-тих роках зростають обсяги виробництва, додається виробництво морських плавучих напівпогружних установок для буріння нафтових свердловин глибиною до 6 тисяч метрів. Наймолодший суднобудівний завод України «Океан» став одним з найкращих підприємств галузі з випуску продукції, що користується попитом на світовому ринку. З 1982 по 1994 рікр завод «Океан» побудував 26 рудовозів типу «Харитон Греку» для Чорноморського морського пароплавства. (довжина 215,4 м, водотоннажність 66000 т). Судна розробляло бюро Чорноморсуднпроект[6]. Постійно удосконалюючи будівництво рудовозів і оснащуючи корпусозбиральне виробництво новими механізованими лініями і ділянками, завод «Океан» паралельно будує технічно складні науково-дослідні судна для НДІ галузі. Для Московського гідроакустичного інституту «Океан» побудував науково-дослідні судна для досліджень Світового океану. (теж розробка «Чорноморсуднопроекту»[6]) Підприємство розпочало будівництво серії нових рибооброблюючих баз для Далекосхідного регіону. Для цього вводиться в дію технологічна лінія зі спусковим пристроєм через плавучий передавально-спусковий док вантажопідйомністю до 6000 тонн.[5]

1997 і 2003 роках «Океан» випустив по одному балкеру типу «Панамакс» спроектованого «Чорноморсуднопроектом».[5]

Восени 2000 року підприємство було приватизовано. 78% акцій що належали державі на тендері виграв нідерландський суднобудівний концерн «Damen Shipyards Group». Завод був перейменований у ВАТ «Дамен Шипярдс Океан». 2001 року завдяки додаткової емісії акцій «Океану», а також викупу частини акцій у інших інвесторів у власність основного акціонера перейшло близько 98,7% акцій.[5]

З 2000 по 2006 рік «Дамен Шипярдс Океан» випустило 55 суден для замовників з Україна, Німеччини, Англії, Норвегії, Нідерландів, в тому числі 24 самохідних повнокомплектних, водотоннажністю від 6 до 24 тис. тонн. Призначення цих суден різноманітні: контейнеровози, балкери, судна для перевезення великовагових вантажів, танкери-хімовози, буксири-постачальники льодового класу, багатоцільові вантажні судна.[5]

З 2006 рік 2008 завод був у власності норвезької суднобудівної групи «Акер Ярдс АСА» (Aker Yards ASA). За цей час завод побудував 13 суден. Проводилась модернізація, освоювались нові технології будівнийтіва суден.[5]

Восени 2008 року норвежська фірма продала це 70% акцій цього підприємства і двох інших свої корабелень в Німечинні російському інвестиційному фонду FLC West (сума угоди близько 250 млн євро)[7]. Була створена компанія «Вадан Ярдс Груп АС» (Wadan Yards Group AS), і завод в Миколаєв став її частиною.[5]

З 2009 по 2010 рік було побудован 24 несамохідних суховантажних двотрюмних суден змішаного (річка-море) плавання, замовник — один з найбільших зернотрейдерів в Україні компанія Нібулон.[5] За 2010 рік відремонтовано понад 20 суден.

18 березня 2011 року рішенням акціонерів ПАТ «Вадан Ярдс Океан» заводу повернуто його історичну назву ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан "".[5]

У травні 2011 року з сухого доку виведено головне судно серії багатофункціональних буксирів-штовхачів для флоту компанії «Нібулон» та завершено будівництво 13 плавзасобів (понтонів, земснарядів, пульпопроводів) для російської компанії «Техногарант».[5]. В 2011 році також було побито рекорд — на ремонт стали 4 танкери водотоннажністю понад 100 000 т кожен. Це найбільші судна, які заходили на ремонт в цей завод.

Потужності заводу[ред.ред. код]

Основні види діяльності підприємства — суднобудування та судноремонт. Підприємство має дві технологічні лінії середньо- і великотоннажних суден. Великотоннажна лінія використовується для будівництва танкерів та контейнеровозів, а на середньотоннажних лінії будуються баржі, понтони та буксири. Середньотоннажна лінія складається із закритого елінгу, відкритого будівельного майданчика, плавдока, і 120-метрового добудовчого причалу (2 крана вантажопідйомністю 10 т і 15 т, відповідно). Ця потокова лінія дає можливість будувати судна з максимальними розмірами 135×18 м, при цьому спускова вага може досягати 6000 т. Багатотоннажна лінія включає складально-зварювальний цех, док (354х60х14 м) з двома кранами вантажопідйомністю 320 т кожен. Ця лінія може використовуватися для побудови суден максимальних розмірів 340х50х18 м. Підприємство оснащене сучасними виробничими потужностями, поставленими відомими у всьому світі компаніями. За 45 років існування підприємства тут побудовано близько 400 різних суден сумарною водотоннажністю понад 3,6 млн тонн.

Побудовано на заводі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]