Олександр Бейлінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Бейлінсон
Alexander Beilinson.jpg
Народився 13 червня 1957(1957-06-13) (61 рік)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater механіко-математичний факультет МДУ[d]
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник Юрій Манін[d]
Вчителі Юрій Манін[d]
Заклад Чиказький університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Європейська академія
Нагороди

Олександр Бейлінсон (нар. 13 червня 1957) — радянський та американський математик, працює в області алгебраїчної геометрії, математичної фізики та теорії представлень. Професор Чиказького університету.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1957 році у Москві в гебрейській родині. Син математика Олександра Олексійовича Бейлінсона.

Закінчив Московський державний університет, кандидат фізико-математичних наук («Алгебраїчна геометрія і теорія струн», 1988).[1] Після закінчення близько 6 років працював у Всесоюзному кардіологічному Науковому Центрі у Москві. З 1989 року працював в Інституті теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, а також в Массачусетському технологічному університеті (США).

У 1994 році і з 1996 по 1998 роки Олександр Бейлінсон працював в Інституті перспективних досліджень у Прінстоні, штат Нью-Джерсі.

Визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Beilinson, A. A. (1987). How to glue perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. 1289. Springer-Verlag. с. 42–51. 
  • Beilinson, A. A. (1987). On the derived category of perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. 1289. Springer-Verlag. с. 27–41. 
  • Beilinson, A. A. (1986). Notes on absolute Hodge cohomology. Applications of algebraic K-theory to algebraic geometry and number theory, Part I, II (Boulder, Colo., 1983), Contemporary Mathematics 55. American Mathematical Society. с. 35–68. 
  • Beilinson, A. A. (1984). Higher regulators and values of L-functions. Itogi Nauki i Tekhniki, Current problems in mathematics 24. Akad. Nauk SSSR Vsesoyuz. Inst. Nauchn. i Tekhn. Inform., Moscow. с. 181–238. 
  • Beilinson, A. A.; Bernstein, J.; Deligne, P. (1982). Faisceaux pervers. Analysis and topology on singular spaces, I (Luminy, 1981), Astèrisque 100. Soc. Math. France, Paris. с. 5–171. 
  • Beilinson, A. A. (1980). Residues and adèles. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 14 (1): 44–45. ISSN 0374-1990. 
  • Beilinson, A. A. (1978). Coherent sheaves on Pn and problems in linear algebra. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 12 (3): 68–69. ISSN 0374-1990. doi:10.1007/BF01681436. 

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]