Перейти до вмісту

Ендрю Джон Вайлс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ендрю Джон Вайлс
Andrew John Wiles
Народився11 квітня 1953(1953-04-11) (71 рік)
Кембридж, Кембриджшир, Східна Англія, Велика Британія
Місце проживанняВелика Британія
США
Принстон
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materКоледж Мертон Оксфордського університету та коледж Клер Кембриджського університету
Галузьматематика
ЗакладОксфордський університет, Кембриджський університет, Гарвардський університет, Принстонський університет, Інститут перспективних досліджень
Вчене званняRegius Professor of Mathematicsd
Науковий керівникДжон Коутсd[1]
Відомі учніМанджул Бгарґава
Аспіранти, докторантиМанджул Бгарґава
Brian Conradd
Fred Irvin Diamondd
Karl Rubind
Річард Лоуренс Тейлор
Ehud de Shalitd
Christopher Skinnerd
Ritabrata Munshid
Luis Manuel Navasd[2]
Kartik Aragam Prasannad[2]
Ravi Kumar Ramakrishnad[2]
Arash Rastegard[2]
James Alexander Parsond[2]
Mirela Ciperianid[2]
Ali Rajaeid[2]
Michael Volpatod[2]
Andrew W. Snowdend[2]
Robert William Harrond[2]
Andrei Jorzad[2]
Stefan Patrikisd[2]
Vinayak Vatsald[2]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія наук
Національна академія наук США[3]
Американська академія мистецтв і наук
Європейська академія[4]
Американське філософське товариство[5]
Королівське товариство Канади
Відомий завдяки:доведенню Великої теореми Ферма
БатькоМоріс Вайлзd
МатиPaddy Mowlld[6]
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії

премія Вайтгеда (1988)

член Лондонського королівського товариства (1989)

премія Ферма (1995)

премія Рольфа Шока з математикиd (1995)

премія Островського (1996)

Королівська медаль (1996)

премія Вольфа у математиці (1996)

стипендія МакАртура (1997)

Премія Коула (1997)

King Faisal International Prize in Scienced (1998)

Дослідницька нагорода Клея (1999)

премія Шао (2005)

Абелівська премія (2016)

 медаль Коплі

Грант Ґуґґенгайма

премія Коула по теорії чиселd (1997)

The Shaw Prize in Mathematical Sciencesd (2005)

медаль де Моргана (2019)

Maryam Mirzakhani Prize in Mathematicsd (1996)

Regius Professor of Mathematicsd (2018)

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Ендрю Джон Вайлс у Вікісховищі

Сер Е́ндрю Джон Вайлс (англ. Sir Andrew John Wiles, нар. 11 квітня 1953, Кембридж, Кембриджшир, Східна Англія, Велика Британія) — британський математик, лауреат Абелівської премії 2016 року, лицар-командор Ордена Британської Імперії з 2000 року.

Одною з головних подій у його кар'єрі стало доведення Великої теореми Ферма: Вайлс за допомогою свого колишнього аспіранта Річарда Тейлора знайшов технічний метод, що дозволив завершити доведення 1995 року. Працювати над теоремою Ферма він почав влітку 1986 одразу після того, як Кен Рібет довів, що теорема Ферма випливає з гіпотези Таніями — Сімура у разі напівстабільності еліптичних кривих. Основна ідея про існування зв'язку між цими теоремами, висловлена 1985 року, належить німецькому математику Герхарду Фрею[en].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ендрю Джон Вайлс народився 11 квітня 1953 року в місті Кембридж, що входить до складу графства Кембриджшир у регіоні Східна Англія Великої Британії. 1974 року здобув освіту в коледжі Мертон[en] Оксфордського університету, здобувши науковий ступінь бакалавра, а згодом — 1980 року ступінь доктора філософії у коледжі Клер[en] Кембриджського університету.

У період навчання у Клер Коледжі молодий вчений Вайлс працював у Кембриджському університеті у період 1977—1980 років. Однак, згодом вчений переїхав до Сполучених Штатів Америки й почав працювати у Гарвардському університеті.[7]

Через деякий час Ендрю переїхав до Нью-Джерсі, де працював в інституті перспективних досліджень, а вже 1981 року (за іншими даними — 1982 року[7]) став професором Принстонського університету.[8] Там Вайлс працював над низкою невирішених проблем в теорії чисел.[7] У 1985—1986 роках професор Вайлс отримав грант Гуггенхайма від Інституту вищих наукових досліджень та Вищої нормальної школи.

З 1988 року по 1990 рік Ендрю Джон Вайлс був професором Королівського товариства досліджень Оксфордського університету. Згодом, повернувся у Принстон, де продовжив свої дослідження, а у 2011 році знову продовжив працювати в Оксфорді.[8]

Історія доведення

[ред. | ред. код]

Велика теорема Ферма стверджує, що не існує натуральних рішень рівняння an + bn = cn для натуральних n > 2.

Ендрю Вайлс дізнався про Велику теорему Ферма у віці десяти років. Тоді він зробив спробу довести її, використовуючи методи зі шкільного підручника; природно, що у нього нічого не вийшло. Пізніше він став вивчати роботи математиків, які намагалися довести цю теорему. Після вступу до коледжу Ендрю закинув спроби довести Велику теорему Ферма та зайнявся вивченням еліптичних кривих під керівництвом Джона Коутса.

В 1950—1960-х роках припущення про наявність зв'язку між еліптичними кривими та модулярних формами було висловлено японським математиком Сімура, які ґрунтувалися на ідеях, висловлених іншим японським математиком — Таніямою. У західних наукових колах ця гіпотеза була відома завдяки роботі Андре Вейля, який внаслідок ретельного її аналізу виявив деякі свідчення на її користь. Через це гіпотезу часто називають теоремою Сімура — Таніями — Вейля. У гіпотезі стверджується, що кожна еліптична крива над алгебраїчним числовим полем є Автоморфною. Зокрема, кожна еліптична крива над раціональними числами повинна бути модуляром. Останню властивість (теорема про модулярність) було повністю доведено 1999 року Крістофом Бройлем, Браяном Конрадом, Фредом Даймондом та Річардом Тейлором, які перевірили вироджені випадки ненапівстабільних еліптичних кривих після того, як Вайлс 1995 року довів напівстабільний випадок, який доводить теорему Ферма.

Зв'язок між теоремами Ферма та Таніями — Сімура

Нехай p — просте непарне число і a, b і c — такі натуральні числа, що ap+bp=cp. Тоді відповідне рівняння y2 = x(x — ap) (x + bp) визначає гіпотетичну еліптичну криву, так звану криву Фрея, яка існує, якщо існує контрприклад до Великої теореми Ферма. Герхард Фрей зауважив, що якщо така крива існує, то вона володіє надто незвичайними властивостями, і відповідно вона може бути модулярною.

Зв'язок між теоремами Таніями — Сімура та Ферма було встановлено Кеном Рібетом, який за основу взяв роботи Баррі Мазура та Жана-П'єра Серра. Рібет довів, що крива Фрея не модулярна. Це означало, що доведення напівстабільності у випадку теореми Таніями — Сімура підтверджує правдивість Великої теореми Ферма.

Робота Вайлса має фундаментальний характер, однак метод застосовується лише для еліптичних кривих над раціональними числами, у той час як гіпотеза Таніями — Сімури охоплює еліптичні криві над будь-яким алгебраїчним числовим полем. Тому передбачається, що існує загальніше та елегантніше доведення модулярності еліптичних кривих.

Відображення в культурі

[ред. | ред. код]

Робота Вайлса над Великою теоремою Ферма знайшла відображення у мюзиклі «Велике танго Ферма» Лесснера та Розенблума[9].

Вайлс і його робота згадані в епізоді «Facets» серіалу «Star Trek: Deep Space Nine».

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

В 1999 році на його честь названо астероїд 9999 Вайлс.[26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Wiles_Andrew
  5. ↑ https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Andrew+J.+Wiles&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
  6. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. ↑ а б в The Editors of Encyclopædia Britannica. Andrew John Wiles. English mathematician // Encyclopædia Britannica. — 2014. — 28 June. Процитовано 16-03-2016.
  8. ↑ а б Sir Andrew J. Wiles receives the Abel Prize. Офіційний сайт організаторів Абелівської премії. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 14-03-2016.
  9. ↑ Princeton Alumni Weekly: Features Web Exclusives. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 9 березня 2013.
  10. ↑ Шаблон:Who's Who (необхідна підписка)
  11. ↑ Sir Andrew Wiles KBE FRS. London: Royal Society. Архів оригіналу за 17 November 2015.
  12. ↑ а б O'Connor, John J.; Robertson, Edmund F. (September 2009). Wiles Biography. MacTutor History of Mathematics archive. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 16 березня 2016.
  13. ↑ а б в Wiles Receives 2005 Shaw Prize [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.]. American Mathematical Society. Retrieved 16 March 2016.
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2006. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Andrew Wiles. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  16. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2006. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2006. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2006. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2008. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Paul Wolfskehl and the Wolfskehl Prize [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.]. American Mathematical Society. Retrieved 16 March 2016.
  21. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2006. Процитовано 13 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑

    You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  24. ↑ Castelvecchi, Davide (15-03-2016). Fermat's last theorem earns Andrew Wiles the Abel Prize. Nature. doi:10.1038/nature.2016.19552. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 16 березня 2016.
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 3 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ JPL Small-Body Database Browser. NASA. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 11 травня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ендрю Вайлс
у сестринських Вікіпроєктах
d: Інформація у Вікіданих?
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Ендрю Вайлс у Вікісховищі?

Література та джерела

[ред. | ред. код]
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Джон_Вайлс&oldid=41649510