Координати: 49°33′15.249600100011″ пн. ш. 25°35′38.749200100005″ сх. д. / 49.55424° пн. ш. 25.59410° сх. д. / 49.55424; 25.59410

Пам'ятник Тарасові Шевченку (Шили)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Шилах
Погруддя Тараса Шевченка в Шилах

49°33′15.249600100011″ пн. ш. 25°35′38.749200100005″ сх. д. / 49.55424° пн. ш. 25.59410° сх. д. / 49.55424; 25.59410
Статуспам'ятка монументального мистецтва місцевого значення
Країна Україна
Розташуванняс. Шили, Збаразький район, Тернопільська область
СкульпторЯків Чайка
Матеріалбетон, камінь
Засновано1958
Встановлено1958
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Шили). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Шили)
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Шили) (Україна)
Мапа

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Шилах — погруддя українського поета Тараса Григоровича Шевченка в селі Шилах Збаразького району на Тернопільщині.

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 319.

Погруддя виготовлене з бетону, висота — 1,2 м, постамент — із каменя, висота — 2,85 м.

Скульптор — Яків Чайка.

У центрі постамента напис «Т. Шевченко 1814—1861».

З історії пам'ятника

[ред. | ред. код]

Перший пам'ятник Тарасові Шевченку в Шилах встановлений у 1914 році на 100-річчя з дня народження Кобзаря. Виступаючи тоді на вічі, громадсько-політичний діяч Андрій Шміґельський сказав:[1]

Не золотом золочений і не сріблом сріблений — а твердий, кам'яний, як наше тверде і тяжке, в чорній праці життя, не пишний та величний — а простий, як ми всі, душею і скромний та вбогий, як наші достатки, поставили ми отсей пам'ятник. Не в честь царську та не в хвалу панську, але з глибокої шани до бувшого кріпака, для безсмертного поета-співця невільного українського народу... Ми здвигаємо отсей пам'ятник на повсякденний спомин собі, нашим дітям і потомкам, про любов і терпіння Тарасове до рідної Вітчизни-України!

Пам'ятник зруйнований польською владою в 1930 році в часи т. зв. пацифікації. Його обмотано мотузками і повалено, а потім розбито карабінами. Нині понівечене погруддя, яке знайшли учні в 1945 році, копаючи канаву біля школи, експонується в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї в розділі «Пацифікація».[2]

Новий пам'ятник встановлений у 1958 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]