Григорій VII (патріарх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Патріарх Григорій VII

Григорій VII — Вселенський Патріарх Константинополя з 6 грудня 1923 до 17 листопада 1924 р.

Ввів новий стиль календаря для Константинопольської церкви.

13 листопада 1924 року патріарх Григорій VII видав томос (декрет) щодо визнання автокефалії тих єпархій давньої Київської митрополії, які після Першої світової війни опинилися в складі польської держави (томос щодо автокефалії Польської православної церкви).

ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНО-КАНОНІЧНИЙ ТОМОС ВСЕЛЕНСЬКОЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ПАТРІЯРХІЇ, ВІД 13 ЛИСТОПАДА 1924 РОКУ, ПРО ВИЗНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ ЦЕРКВОЮ АВТОКЕФАЛЬНОЮ

ГРИГОРІЙ, З БОЖОЇ ЛАСКИ АРХИЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ -- НОВОГО РИМА Й ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

Свята Православна Церква в Богом хоронимій Польській Державі, що наділена автономним церковним устроєм й управлінням, доводить свою твердість у вірі й гордивість у церковних справах, просила Наш Святійший Апостольський і Вселенський Патріарший Престіл поблагословити й утвердити Її автокефальний устрій, вважаючи, що в нових обставинах політичного життя такий устрій один лише міг би задовольнити й забезпечити Її потреби.

З любов'ю розглянувши це прохання, приймаючи під увагу приписи святих Канонів, які установляють, що "устрій церковних справ повинен відповідати політичним і громадським формам" (канон 17, IV Вселенського Собору, а також VI Вселенського Собору 38), а також апофегму Фотія які звучать:

"Прийняти, що права, які торкаються церковних справ, а особливо справ парафій, повинні відповідати політичним і адміністративним перемінам" -- а з другої сторони, корячись перед вимогами канонічного обов'язку, що накладає на наш Святійший Вселенський Престіл піклування про Православні Церкви, які знаходяться в потребі; розглядаючи рівно ж факт, з яким згідна й історія (бо ж написано, що перше відділення від Нашого Престолу Київської Митрополії й залежних від неї Православних Митрополій Литви та Польщі, а рівнож прилучення їх до Святої Московської Церкви наступило не за приписами канонічних правил, а також не дотримано всього того, що було установленно відносно повної церковної автономії Київського митрополита, який носив титул Єкзарха Вселенського Престолу), Наша Достойність й Святіші митрополити -- Наші у св. Дусі улюблені брати і співслужителі, вважали обов'язком вислухати прохання, з яким звернулась до Нас Свята Православна Церква в Польщі й дати Наше благословення і затвердити Її автокефальний і незалежний устрій.

У зв'язку з цим, ухвалюючи спільно з волі Духа Святого, Ми постановляємо: визнаємо автокефальний устрій Православної Церкви в Польщі й даємо Своє благословення на те, щоб Вона віднині управлялась, як духовна Сестра, рішала свої справи незалежно й автокефально, відповідно чинові й з необмеженими правами інших Святих Автокефальних Православних Церков, визнаючи своєю найвищою церковною владою Священний Синод, зложений з православних канонічних єпископів в Польщі, на чолі, щоразу з Головою своїм, Блаженнійшим Митрополитом Варшавським і всієї Польщі. Щоб зберегти і канонічно довести єдність з Нашим св. Апостольським Вселенським Патріяршим Престолом, як рівно ж зі всіма автокефальними Православними Церквами, нагадаємо тут про обов'язок кожного Митрополита Варшавського і всієї Польщі: повідомляти, відповідно чинові Святої Православної Церкви, про свій вибір і інтронізацію, засобом інтронізаційним, рівно ж Нашу велику Церкву Христову, як і всі автокефальні Православні Церкви-Сестри, зберігати все, що відноситься до старого дотримання віри і побожности православної, а також всього, що наказують святі Канони і чини Православної Церкви, поминати згідно з формулою в "Диптихах" ім'я Вселенського патріарха й інших Патріярхів, як і інших Зверховників Святих автокефальних Церков.

Крім цього постановляємо, що автокефальна Православна Церква-Сестра повинна отримувати святі Хризми від Нашої великої Церкви Христової. Рівно ж бажаємо, щоб у проблемах чину церковного і й справах загального характеру, які переступають межі юрисдикції кожної з автокефальних Церков, взятих окремо, Блаженніший митрополит Варшавський і всієї Польщі звертався до Нашої Найсвятішої Вселенської Столиці Патріяршої, через яку втримується зв'язок з цілою Православною Церквою, яка "правовірно голосить слово правди", а також щоб звертався за авторитетною думкою і в справі співдіяння сестринних Церков.

Після того, як все було докладно розглянене і обговорене на канонічних засіданнях Святійшого Синоду дня 6 i 11 листопада 1924 року, після Синодального затвердження, вручили сьогоднішній Патріарший Синодальний Томос в точному незміненому відписі, який зістав підписанний і внесений до Кодексу Нашої великої Христової Церкви на руки Блаженнійшого Дионисія, Нашого улюбленого в Христі брата і співробітника, Митрополита Варшавського і всієї Польщі, Голови Священного Синоду Православної Автокефальної Церкви в Польщі.

Нехай на віки зміцнить Господь Бог любов'ю і щедрістю Першого Великого і Начального Пастиря Господа Нашого Христа Автокефальну Церкву сестринну в Польщі так щасливо уряджену, нехай піднесе і зміцнить все в ній на хвалу Його Імені Святого, на користь його пастви побожної, як і на радість всіх автокефальних сестринних Православних Церков.

Року Божого 1924, місяця листопада 13-го дня.

Патріярх Царгородський Григорій (затвердив)

17 листопада 1924 — раптово помер від серцевого нападу.

Джереда[ред.ред. код]