Йоаким ІІ (патріарх Константинопольський)
| Патріарх Йоаким ІІ Πατριάρχης Ἰωακεὶμ Β΄ | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 4 жовтня 1860 — 18 серпня 1863 | |||
| Церква: | Константинопольська православна церква | ||
| Попередник: | Кирило VII | ||
| Наступник: | Софроній IV | ||
| |||
| 23 листопада 1873 — 5 серпня 1878 | |||
| Церква: | Константинопольська православна церква | ||
| Попередник: | Антим VI | ||
| Наступник: | Йоаким III | ||
| Альма-матер: | Халкінська семінарія | ||
| Діяльність: | священнослужитель | ||
| Ім'я при народженні: | Іоанн Коккодіс Курсулудіс | ||
| Народження: | 1802 Каллимасія, острів Хіос | ||
| Смерть: | 17 серпня 1878 Стамбул | ||
| Похований: | Храм Живоносного Джерела[d] | ||
Патріарх Йоаким II (грец. Πατριάρχης Ἰωακεὶμ Β´, в миру Іоанн Коккодіс Курсулудіс, грец. Ιωάννης Κοκκώδης Κουρσουλούδης; близько 1802, Каллімасіа, Османська імперія — 17 серпня 1878, Стамбул) — патріарх Константинопольський (на престолі двічі: 1860-1863 та 1873-1878 роки).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився близько 1802 в селі Каллімасіа острова Хіос (Καλλιμασιά Χίου); доводився дядьком по матері майбутньому Патріархові Йоакима IV (1884-1886).
У грудні 1827 року був возведений у сан єпископа Дринупольского, в липні 1835 року переміщений на Яннінську кафедру, в серпні 1838 року відправлений на Афон, через 2 роки знову отримав Яннінську кафедру, в квітні 1845 року переміщений в Кизик.
4 жовтня 1860 року обраний на патріарший престол, успадковувавши його від Патріарха Кирила VII. Скликаний ним Собор 24 лютого 1861 роки позбавив сану і засудив до заслання головних ідеологів болгарського руху: митрополитів Макаріопольського Іларіона, Велеського Авксентія і Пловдивського Паїсія.
Був першим Константинопольським патріархом, обраним довічно за положенням Загальних статутів (грец. Γενικοὶ Κανονισμοί) (будучи геронтом, спочатку противився їх втіленню в життя, але був змушений Синодом і Портою до їх виконання на початку 1862 року[1]); проте, 18 серпня 1863 року було змушений відректися від престолу через невдоволення ним з боку членів Синоду.
Обрано вдруге 23 листопада 1873 року і займав престол до самої смерті 5 серпня 1878 року. Похований в Храмі Життєдайного Джерела в Валуклі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Соколов И. И. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. — Т. I. — СПб., 1904. — С. 756—757.
Джерела[ред. | ред. код]
- Соколов И. И. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. — Т. I. — СПб., 1904. — С. 579—592.
- Ἰωακεὶμ Β´ [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Константинопольської Патріархії
|
