Парфеній III Константинопольський
| Парфеній III Константинопольський | |
|---|---|
| Народився |
16 століття Мітилена, Commune of Mytilinid |
| Помер |
24 березня 1657 Константинополь ·повішення |
| Діяльність | священник |
| Знання мов | грецька |
| Посада | Константинопольський патріархат |
Парфеній III (грец. Παρθένιος Γ΄ ; помер 24 березня 1657) — Вселенський патріарх Константинополя в 1656—1657 роках. У 1657 році османський султан звинуватив його у державній зраді та повісив за те, що він відмовився зректися власної християнської віри. Тому він шанується як новомученик Парфеній III, а його свято у Східній православній церкві відзначається 24 березня.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Парфеній народився на острові Лесбос, у 1639 році був обраний митрополитом Хіосу.[2] 26 липня 1656 року він став Вселенським патріархом, змінивши на цій посаді Йоанникія II.[3]
Парфеній, який виступав на боці росіян у боротьбі за контроль над Церквою в Україні, у 1656 році засудив сповідання віри попереднього Київського митрополита Петра Могили 1643 року, яке він вважав надто близьким до католицької доктрини.[4] Ісповідання віри Петра Могили вже було схвалено всіма грецькомовними Патріархами в 1643 році, і воно було знову схвалено в 1662 році Патріархом Єрусалимським Нектарієм і Єрусалимським собором 1672 року. Парфеній також влаштував поховання знайдених на березі останків свого попередника Кирила Лукаріса, який був убитий у 1638 році на кораблі в Мармуровому морі, а його труп викинуто у воду.
Щоб зібрати кошти, Парфеній надіслав листи до грецького єпископа в Московському царстві, на той час політичного ворога Османської імперії. Його листування було перехоплено та передано великому візиру Мехмеду Кепрюлю, який вирішив, що Парфеній повинен постати перед судом за звинуваченням у державній зраді.[2] Хоча звинувачення виявилися неправдивими, султан Мехмед IV наказав його повісити, щоб «подати приклад для тих, хто може спробувати це в майбутньому».[3] Єдиним варіантом, який йому надали для звільнення, було прийняття ісламу, але Парфеній відмовився. [2]
Таким чином, 24 березня 1657 року довга процесія йшла з Партенієм від його в'язниці до місця в Стамбулі під назвою «Ворота Гака» (Parmak Kapi), де його було повішено. Він провисів три дні, а потім був кинутий у море. Його тіло було знайдено християнами і поховано в монастирі Камаріотісса на острові Халки.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «New Hieromartyr Parthenius, Patriarch of Constantinople.» In: Leonidas J. Papadopulos, Georgia Lizardos et al (Transl.). New Martyrs of the Turkish Yoke. Seattle: St. Nectarios Press, 1985, p. 122 ff.
- ↑ а б в Vaporis, Nomikos Michael (2000). Witnesses for Christ: Orthodox Christian neomartyrs of the Ottoman period. Crestwood: St. Vladimir's Seminary Press. с. 114—5. ISBN 0-88141-196-5.
- ↑ а б Kiminas, Demetrius (2009). The Ecumenical Patriarchate. Wildside Press LLC. с. 40,47. ISBN 978-1-4344-5876-6.
- ↑ Runciman, Steven (1985). The Great Church in captivity. Cambridge University Press. с. 344. ISBN 978-0-521-31310-0.
- ↑ Παρθένιος Γ´. Ecumenical Patriarchate. Процитовано 8 вересня 2011.(гр.)
|
