Уряд Олексія Гончарука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уряд Олексія Гончарука
Україна Україна
20-й Кабінет міністрів Україна
Новообрана Верховна Рада України IX скликання під час першого пленарного засідання голосує за призначення «пакетом» Кабінету Міністрів під головуванням Гончарука
Дата формування 29 серпня 2019
Дата розпуску 4 березня 2020 (6 місяців, 4 дні)
Люди та організації
Президент України Зеленський Володимир Олександрович
Прем'єр-міністр України Гончарук Олексій Валерійович
Список голів уряду Список прем'єр-міністрів України
Партія(ї) Слуга народу
Історія
Вибори Парламентські вибори в Україні 2019
Попередній Уряд Володимира Гройсмана
Наступний Уряд Дениса Шмигаля
Ця стаття є частиною
серії статей про
Володимира Зеленського

Вибори

Бізнес

Сім'я




Уряд Олексія Гончарука («Уряд технократів»[1]) — 20-й Кабінет міністрів України, що було сформовано 29 серпня 2019 року після вступу до повноважень депутатів Верховної Ради України IX скликання, обраної на позачергових виборах 21 липня.

Прем'єр-міністром було призначено Олексія Гончарука 290 голосами народних депутатів.[2] Персональний склад Кабінету міністрів було затверджено у той же день 281 голосом «за».[3] Верховна Рада відправила уряд у відставку 4 березня 2020 року[4]. Уряд діяв впродовж 6 місяців і 4 днів, ставши таким чином найменш тривалим урядом в історії України.

Історія[ред. | ред. код]

Призначення Гончарука Прем’єр-міністром України було схвалено Верховною Радою 29 серпня 2019 року. Гончарук на момент призначення був заступником голови Офісу Президента України. За його кандидатуру проголосували 290 нардепів, а представники більшості інших фракцій («Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос») її не підтримали.

Депутатська група (фракція) За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
▌Слуга народу 247 0 0 4 1
▌Опозиційна платформа — За життя 0 0 0 42 1
▌Європейська Солідарність 0 26 0 1 0
▌Батьківщина 0 0 12 11 1
▌За майбутнє (депутатська група) 22 0 0 0 0
▌Голос 0 0 13 4 0
▌Позафракційні 21 1 10 4 1
Загалом (422) 290 27 35 66 4

З трибуни новообраний прем’єр заявив, що в найближчі роки кожна третя гривня піде на погашення боргів. Прем'єр-міністр вважає, що основним показником привабливості бізнесу має стати доступ до дешевших ресурсів. Гончарук пообіцяв взяти під контроль кредитну ставку та імідж України.  Він вважає, що кредит під ставкою 12-13 річних є реальністю. На момент призначення Гончарука 10 мільйонів українців жили за межею бідності, а корупція продовжувала процвітати.

Критика[ред. | ред. код]

  • Опозиційна платформа — За життя - заявила, що головним завданням прем’єр-міністра має бути не імідж України чи її економічний розвиток, а припинення війни на Донбасі .
  • Європейська солідарність поставила під сумнів прозорість відбору кандидата на посаду прем'єр-міністра.
  • Лідер Батьківщини, Юлія Тимошенко розповіла журналістам 29 серпня 2019 , що незважаючи на те, що її партія не підтримує призначення Гончарук, її партія підтримає уряд (робота поза більшістю) і не буде сидіти на лавках опозиції. Менш ніж через три місяці партія перейшла в опозицію через незгоду з планом уряду скасувати давній мораторій на продаж сільськогосподарських земель.
  • Голос не підтримав призначення Гончарука прем’єр-міністром, оскільки не був поінформований про склад решти уряду.

Збереження Авакова в новому уряді[ред. | ред. код]

Одним із найгостріших питань, що були частиною тривалих дискусій і переговорів, було збереження міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який обіймав посаду з часів Революції гідності . Новообраний прем'єр-міністр Гончарук зазначив, що рішення залишити міністра було одним із найскладніших, але для міністра внутрішніх справ «намалював певні червоні лінії», які він не може переступити.

Плівки Гончарука[ред. | ред. код]

15 та 16 січня 2020 року на YouTube з'явилися два аудіозаписи, де Олексій Гончарук на нараді з керівництвом Мінфіну та Національного банку обговорює економічні пізнання Зеленського та називає себе «профаном в економіці». Розкручуванням сюжету займалися анонімний Telegram-канал «Темний лицар», видання Страна.ua та близькі до підприємця Ігоря Коломойського депутати «Слуги Народу» Максим Бужанський та Олександр Дубинський. Сам прем'єр-міністр назвав публікацію записів медіа-атакою, спрямованої проти уряду, що йшов вірним шляхом.

17 січня подав президентові України заяву про відставку, хоча за процедурою мав направити його до Верховної Ради. Пост Гончарука про відставку з'явилася о 09:21, о 09:26 вийшов коментар голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії про командність прем'єра та необхідність його збереження. Офіс президента о 09:35 повідомив про отримання заяви Зеленським. Увечері цього ж дня президент зустрівся з Гончаруком і відмовився приймати його відставку, також доручивши правоохоронним органам за два тижні знайти осіб, які записали зустріч. Через те, що сталося, були жорсткі правила охорони голови Верховної Ради Дмитра Разумкова: при вході в його кабінет відвідувачі тепер повинні були здавати мобільні телефони

5 лютого СБУ провело обшуки у студії програми «Деньги» на телеканалі 1+1, керованій Олександром Дубинським, а також на квартирах колишніх та нинішніх співробітників ЗМІ: Дубинського, Євгена Куксіна, Дениса Данько та Олександра Низовцева[40]. Наступного дня Володимир Зеленський заявив, що запис розмови прем'єр-міністра завантажили в інтернет з пристрою в офісі телеканалу та програми «Гроші». У червні 2020 року Зеленський заявляв про те, що досі не знає, хто стоїть за організацією прослуховування.

Реорганізація міністерств[ред. | ред. код]

На засіданні 2 вересня 2019 року Кабінет Міністрів реорганізував низку міністерств шляхом об'єднання та перейменування як вказано у таблиці нижче.[5][6][7] 6 вересня уряд утворив комісії з реорганізації зазначених міністерств.[8]

Нове міністерство Старі органи Спосіб реорганізації
Міністерство розвитку громад та територій Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства перейменування
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерство економічного розвитку і торгівлі перейменування
Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) приєднання
Міністерство енергетики та захисту довкілля Міністерство екології та природних ресурсів перейменування
Міністерство енергетики та вугільної промисловості приєднання
Міністерство культури, молоді та спорту Міністерство інформаційної політики перетворення
Міністерство культури ліквідація і передача функцій
Міністерство молоді та спорту (Мінмолодьспорт) ліквідація і передача функцій
Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Міністерство у справах ветеранів (Мінветеранів) перейменування
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) приєднання
Міністерство цифрової трансформації Державне агентство з питань електронного урядування перетворення

Наступний уряд Дениса Шмигаля скасував частину з цих об'єднань, зокрема 11 березня 2020 року було скасовано рішення про об'єднання Мінветеранів та МінТОТ[9][10] і про ліквідацію Мінмолодьспорт,[11] а 28 грудня 2020 року було скасовано рішення про реорганізацію Мінагрополітики.[12] Також 27 травня 2020 року було розділено Міністерство енергетики та захисту довкілля.[13]

Композиція[ред. | ред. код]

Новий уряд було скорочено до 17 міністрів з попередніх 25. Новий кабінет був скорочений до 15 міністрів з попередніх 19

У відповідності з Конституцією України , то Президент України подає кандидатури до парламенту на пост міністра закордонних справ і міністра оборони .

Як повідомляє " Українська правда" , президент Володимир Зеленський продовжив співбесіди з кандидатами на посаду міністра охорони здоров'я в день призначення Кабміну.  На 31 серпня 2019 року, Слуга лідер Люди фракції Давида Arakhamia заявив на ZIK каналі , що , швидше за все, тоді нинішній міністр охорони здоров'я, Зоряна Skaletska , буде замінений Михайло Радуцький (який , згідно Arakhamia необхідної «близько трьох місяців , щоб підготувати " для посади (у серпні 2019 року).

«Слуга народу» призначила міністрами в уряді Гончарука п’ятьох своїх членів за партійним виборчим списком (які не є членами партії).

4 лютого 2020 року міністра регіонального розвитку Альону Бабак за власним бажанням змінив Денис Шмигаль.

Склад[ред. | ред. код]

Голова Кабінету міністрів та його заступники[ред. | ред. код]

Посада Фото Очільник Квота Повноваження
Прем'єр-міністр України Гончарук Олексій Валерійович з 29 серпня 2019
Віцепрем'єр-міністр України
з питань європейської і євроатлантичної інтеграції 		Кулеба Дмитро Іванович з 29 серпня 2019
Віцепрем'єр-міністр України Федоров Михайло Альбертович з 29 серпня 2019
Віцепрем'єр-міністр України Шмигаль Денис Анатолійович з 4 лютого 2020[14]

Міністри[ред. | ред. код]

На відміну від попереднього уряду, в уряді Гончарука об'єднано міністерства економіки та аграрної політики, міністерства енергетики та екології, міністерства у справах ветеранів та тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, міністерства культури, інформаційної політики та молоді та спорту.

Міністерство регіонального розвитку було реорганізовано в Міністерство розвитку громад і територій.

Наново було створено міністерство цифрової трансформації.[15]

Посада Фото Очільник Квота Повноваження
Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Коляда Оксана Василівна з 29 серпня 2019
Міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович з 29 серпня 2019
Міністр енергетики та захисту довкілля Оржель Олексій Анатолійович з 29 серпня 2019
Міністр закордонних справ Пристайко Вадим Володимирович Президента з 29 серпня 2019[16]
Міністр інфраструктури Криклій Владислав Артурович з 29 серпня 2019
Міністр культури, молоді та спорту Бородянський Володимир Володимирович з 29 серпня 2019
Міністр оборони Загороднюк Андрій Павлович Президента з 29 серпня 2019[17]
Міністр освіти і науки Новосад Ганна Ігорівна з 29 серпня 2019
Міністр охорони здоров'я Скалецька Зоряна Степанівна з 29 серпня 2019
Міністр розвитку громад і територій Бабак Альона Валеріївна 29 серпня 2019 — 4 лютого 2020[18]
Шмигаль Денис Анатолійович з 4 лютого 2020
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Милованов Тимофій Сергійович з 29 серпня 2019
Міністр соціальної політики Соколовська Юлія Сергіївна з 29 серпня 2019
Міністр фінансів Маркарова Оксана Сергіївна з 29 серпня 2019
Міністр цифрової трансформації Федоров Михайло Альбертович з 29 серпня 2019
Міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович з 29 серпня 2019
Міністр Кабінету Міністрів Дубілет Дмитро Олександрович з 29 серпня 2019

Приватизація[ред. | ред. код]

Уряд Гончарука проголосив продовження «великої приватизації».[19] Зокрема планується приватизувати[20]:

  1. Одеський припортовий завод;
  2. «Центренерго»;
  3. Об'єднана гірничо-хімічна компанія;
  4. «Президент-готель»;
  5. Фармкомпанія «Індар»;
  6. «Тернопільобленерго»;
  7. «Запоріжжяобленерго»;
  8. «Харьківобленерго»;
  9. «Хмельницькобленерго»;
  10. «Миколаївобленерго»;
  11. Завод «Електротяжмаш»;
  12. «Азовмаш»;
  13. «Сумхімпром»;
  14. «Оріана»;
  15. «Украгролізинг».

Відставка[ред. | ред. код]

На початку 2020 року вітчизняні ЗМІ повідомляли, що президент Володимир Зеленський втратив довіру до прем’єр-міністра Олексія Гончарука через повільну швидкість, з якою його уряд проводить реформи. Українські ЗМІ очікували, що ця недовіра завершиться голосуванням у Верховній Раді 4 березня, на якому Зеленський запропонує кардинальні зміни до уряду, включаючи призначення нового прем’єр-міністра.

3 березня 2020 року Гончарук подав у відставку, і відповідно до українського законодавства відставка прем’єр-міністра означає автоматичну відставку всього уряду. Виступаючи перед голосуванням про звільнення Гончарука, президент Зеленський подякував йому за роботу, звинувачуючи уряд у неефективності економічної політики, падіння промислового виробництва та митних надходжень, а також у поганій комунікації з місцевою владою та громадськістю, а також не підготуватися до подальших реформ. Наступного дня уряд Гончарука був замінений урядом Шмигаля.

Сам Гончарук пов'язував свою відставку із систематичною боротьбою з корупцією його уряду та перекриття корупційних схем окремих груп впливу. Паралельно в ЗМІ з'явилася інформація, що однією з головних причин його відставки стало рішення щодо заміни керівництва компанії «Центренерго» та трьох обленерго. Діяльність «Центренерго» та її менеджменту пов'язують із олігархом Ігорем Коломойським.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новий Кабмін: уряд технократів з «рюкзаком Авакова». Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019. 
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020. 
  3. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.], w1.c1.rada.gov.ua (Перевірено 25 січня 2020)
  4. ↑ Проект Постанови про відставку Прем'єр-міністра України Гончарука О.В. [Архівовано 5 березня 2020 у Wayback Machine.], w1.c1.rada.gov.ua (Перевірено 6 березня 2020)
  5. ↑ Кабмін створив нові міністерства. LB.ua. Процитовано 24 лютого 2023. 
  6. ↑ Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  7. ↑ Об’єднання міністерств. Про що забули в Зеленського. Главком | Glavcom (укр.). 4 вересня 2019. Процитовано 24 лютого 2023. 
  8. ↑ Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  9. ↑ Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  10. ↑ Уряд роз'єднав Мінветеранів і МінТОТ. hromadske.ua (укр.). 11 березня 2020. Процитовано 24 лютого 2023. 
  11. ↑ Деякі питання Міністерства молоді та спорту. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  12. ↑ Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  13. ↑ Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  14. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2020 року № 487-IX «Про призначення Шмигаля Д.А. Віце-прем'єр-міністром України - Міністром розвитку громад та територій України»
  15. ↑ Новий Кабмін: список майбутнього уряду Гончарука [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті НВ
  16. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 серпня 2019 року № 9-IX «Про призначення Пристайка В.В. на посаду Міністра закордонних справ України»
  17. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 серпня 2019 року № 8-IX «Про призначення Загороднюка А.П. на посаду Міністра оборони України»
  18. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2020 року № 486-IX «Про звільнення Бабак А.В. з посади Міністра розвитку громад та територій України»
  19. ↑ ПРИВАТИЗАЦІЯ. РАДА ДОЗВОЛИЛА ПЕРЕДАВАТИ У ПРИВАТНІ РУКИ СОТНІ ДЕРЖАВНИХ ОБ'ЄКТІВ[недоступне посилання з листопада 2021]
  20. ↑ Зеленский поручил начать запуск «масштабной приватизации» до 1 октября. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 грудня 2019. 
Прем'єр-міністр України
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уряд_Олексія_Гончарука&oldid=40809510