Координати: 50°28′18.9″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.471917° пн. ш. 30.54417° сх. д. / 50.471917; 30.54417
Очікує на перевірку

Подільський мостовий перехід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Подільсько-Воскресенський міст)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
50°28′18.9″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.471917° пн. ш. 30.54417° сх. д. / 50.471917; 30.54417
Офіційна назваПодільський мостовий перехід
КраїнаУкраїна
РозташуванняКиїв
Галузь застосуваннякомбінований (метро/автомобільний)
ПеретинаєДніпро і Десенка (Чорторий)
Загальна довжина4,43 км
Ширина18 м
Початок будівництва1 грудня 2003 року[1]
Відкрито1 грудня 2023 року (перша черга)
Конструктор, архітекторФукс Георгій Борисович
Подільський мостовий перехід. Карта розташування: Україна
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід (Україна)
Мапа
CMNS: Подільський мостовий перехід у Вікісховищі

Подільський мостовий перехід — мостовий перехід, що споруджується в Києві через річки Дніпро і Десенку та має з'єднати Поділ з лівобережними житловими масивами Воскресенка та Райдужний. 1 грудня 2023 року для руху службового та громадського транспорту було відкрито першу чергу мостового переходу.[2] Згідно з цільовою програмою, до кінця 2025 року мостовий перехід мають довести до 88 % готовності.[3]

Конструкція є двоярусною спорудою, яка складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі планується шість смуг для руху автотранспорту (по три в один бік), на нижньому — дві колії Подільсько-Вигурівської лінії метро зі станціями «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка», які будуть розташовані на нижньому метроярусі мостового переходу.

Головний інженер проєкту — Георгій Фукс, Михайло Корнєєв (з 2008 року)[4], головний архітектор проєкту — Вадим Жежерін, Олег Заварзін (з 2005 року)[4]. Організація-генпроєктувальник Подільського мостового переходу — АТЗТ «Київсоюзшляхпроект»[5]. Подільський міст є найбільшим арковим мостом у Європі.

Проєкт

[ред. | ред. код]

За проєктом 1993 року міст має з'єднати правобережний Поділ з лівобережними житловими масивами Воскресенка та Райдужний. Загальна довжина моста становитиме близько сім з половиною кілометрів. До складу траси мостового переходу входять[6]:

Одна з естакад моста починатиметься від вулиці Набережно-Хрещатицької на Подолі, перетне Рибальський острів, Труханів острів і, пройшовши через Русанівські сади, вийде на лівобережну частину Києва. Автомобільна частина моста матиме по три смуги для руху в кожному напрямку, проєктна інтенсивність руху автотранспорту становить 59 тис. автомобілів на добу. Через міст пролягатиме Подільсько-Вигурівська лінія Київського метрополітену, причому три станції розташовуватимуться безпосередньо на мості: «Суднобудівна», «Труханів острів» та «Затока Десенка»[7]. Загальна довжина штучних споруд комплексу складає 7,5 км. Ширина мостів і естакад складає 35 м. Прогін арково-підвісного моста складає 344 м. Найбільший на цей час у Європі. Також у районі Русанівських садів планувалися з'їзди (1 вже є), хоча місцеві жителі виступають проти них. Натомість на Рибальському острові є виїзд на вулицю Набережно-Рибальську, а на Подолі є заїзд на міст з вулиці Набережно-Хрещатицької.

Альтернативні проєкти (2019—2020)

[ред. | ред. код]

2019 року інженер Віктор Петрук запропонував альтернативні проєкти підходу до Подільського мостового переходу, які мають переваги за результатами моделювання і транспортних розрахунків[8][9]. Зокрема, на Лівому березі альтернативний проєкт передбачає вихід Подільського мостового переходу за двома напрямками — на вулицю Алішера Навої, та вулицю Бальзака, що дозволить зберегти озеро Райдужне[8][9][10]. При цьому основний потік передбачається на вулицю А. Навої[8][10]. На правому березі альтернативний проєкт передбачає відмову від вартісного тунелю на Лук'янівку та реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів та вулиці Глибочицької для запуску по них автотрафіку з мосту[8][9]. Критика цього проєкту відзначає зростання трафіку по туристичній частині старої забудови Подолу, збільшення загазованості повітря та руйнацію пам'яток архітектури.[11]

Історія будівництва

[ред. | ред. код]

В 1986 році мостовий перехід внесли до генерального плану Києва під тодішньою назвою Подільсько-Воскресенський міст.[12] В 1988 році було розроблене Техніко-економічне обґрунтування будівництва, яке було узгоджено містобудівною радою лише 25 липня 1990 року. 19 квітня 1993 року Київська міська рада затвердила ТЕО та дала старт будівництва мостового переходу.[13]

У 1994 році було розроблено перший проєкт будівництва мостового переходу, який на той момент оцінювався в 40 млрд 701 млн купоно-карбованців. Завершити будівництво планували до 2002 року, але вже в 1997-му роботи припинили через важке фінансове становище столиці. При цьому, фактичних робіт зі спорудження мостового переходу в цей період так і не розпочалося.[14]

1 грудня 2003 року роботи знову були відновлені, а у 2004 році КМДА затвердила новий проєкт будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Вартість проєкту на той момент становила 5 млрд 66,1 млн грн. Завершення будівництва мостового переходу планувалося на 2008 рік. Однак, роботи зі встановлення головної арки, яка складалася з шести сегментів, над русловою частиною Дніпра розпочалися лише влітку 2011 року, що свідчить про значні затримки у реалізації проєкту.

Для монтування сегментів арки було застосовано унікальний плавучий кран «Захарій LK-600» виробництва судобудівного заводу «Ленінська кузня». Проте, 18 листопада 2011 року кран зазнав аварії, розламавшись у місці кріплення вантажної стріли. Це призвело до тимчасової зупинки будівельних робіт.[15]. До аварії було встановлено 4 з 6 сегментів. Два останні сегменти арки було встановлено лише у 2014 році з використанням потужних домкратів.

Станом на 2017 рік за оцінками інституту «Київдормістпроект» мостовий перехід був готовий на 65 %. На той час тривав суд забудовників із власниками 22 із 259 дач, що, згідно з проєктом, підлягали знесенню, а здача моста в експлуатацію прогнозувалася на кінець 2021 року[16]. Того ж року громадськість прилеглих до озера Райдужного районів виступила за зміну трасування лівобережного з'їзду з Подільського моста через проспект Алішера Навої задля збереження озера Райдужного.[17][18]

З першої половини 2017 року будівельні роботи почали поступово відновлюватися. На Рибальському півострові будівельники закінчили бетонування автомобільного рівня з однієї сторони[19].

Навесні 2019 року завершився процес замикання конструкцій арки, а у вересні того ж року тимчасові опори, які підтримували конструкцію протягом будівництва, було демонтовано до метрорівня основного прольоту.

На початку вересня 2020 року будівельники завершили роботи зі спорудження з'їзду з мостового переходу на вул. Набережно-Рибальську.[20]

5 жовтня 2020 року завершився один з найважливіших етапів будівництва аркового мосту через Дніпро — підвішування основного прольоту на 68 вантах. Також на арках, вантах та основному двоярусному прольоті було встановлено декоративне освітлення.[21]

У листопаді 2020 року було завершено будівництво заїзду на Подільський мостовий перехід з перехрестя вулиць Набережно-Хрещатицької та Верхній Вал. Заїзд зібрали з трьох масивних секцій вагою від 169 до 450 тонн кожна, які доставили на місце за допомогою понтонів та встановили за допомогою потужних домкратних систем.[22][23]

1 грудня 2023 року для «забезпечення життєдіяльності міста під час дії воєнного стану» мер Києва Віталій Кличко оголосив, що міст відкрито, проте ним буде дозволено користуватися тільки спецтранспорту, автомобілям екстрених служб та автобусу № 111, який сполучатиме правий та лівий береги за напрямком «Станція метро „Площа Українських Героїв“ — Станція метро „Лівобережна“ (згодом продовжено до Дарницької площі)».[24][25][26] Водночас, через відсутність готової ділянки від дамби Русанівських садів до залізниці та брак сполучення із основними транспортними артеріями Лівого берегу експлуатаційний потенціал мосту вкрай обмежений.[2]

Після завершення будівництва подвійного тунелю в тілі насипу під залізничними коліями перегону колійний пост 17 км біля зупинного пункту «Райдужний», що заплановано на кінець листопада 2024 року, мостовий перехід отримає автомобільне сполучення з житловим масивом Вигурівщина-Троєщина. Передбачається запуск двох нових автобусних маршрутів, а також відкриття руху для приватного автотранспорту мостовим переходом.[27]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Початок зведення аркового мосту через річку Дніпро в м. Києві, як частина в будівництва ПМП в 2008 році
    Початок зведення аркового мосту через річку Дніпро в м. Києві, як частина в будівництва ПМП в 2008 році
  • Хід будівництва в 2009 році
    Хід будівництва в 2009 році
  • Зведення арок мосту в 2011 році
    Зведення арок мосту в 2011 році
  • Аварія на будівництві Подільського мостового перехіду 18 листопада 2011 року
    Аварія на будівництві Подільського мостового перехіду 18 листопада 2011 року
  • Стан мосту у липні 2014 році після встановлення останньої арки
    Стан мосту у липні 2014 році після встановлення останньої арки
  • Подільський мостовий перехід в 2021 році
    Подільський мостовий перехід в 2021 році
  • Фото макета арково-підвісного мосту у складі ПМП
    Фото макета арково-підвісного мосту у складі ПМП

Інциденти

[ред. | ред. код]

18 листопада 2011 об 11:10 плавучий кран «Захарій LK-600» впав[28]. Ніхто не постраждав. Під час аварії всередині крану було 8 працівників. П'ятеро з них врятувалися самостійно, ще троє були врятовані службою порятунку та силами ГУ МНС Києва. Як показало розслідування причинами аварії стали порушення безпеки експлуатації устаткування, невиконання інструкції з експлуатації, а також неправильні дії членів екіпажу[29]. З крану витекли мазут і дизпаливо[30].

20 квітня 2015 року з моста впав 23-річний чоловік.[31]

У квітні 2020 року на мості сталася нова аварія. Тимчасові конструкції, що встановили для фарбування арок і зв'язків, обрушилися через шалений вітер[32].

Улітку 2020 року жителі Русанівських садів розпочали блокувати будівельну техніку та протестувати проти відкриття лівобережних з'їздів на вулицю Центральна Садова[33].

Скандали

[ред. | ред. код]

У 2015 році в ході будівництва Подільсько-воскресенського мосту знесли гуртожиток заводу «Кузня на Рибальському», при цьому мешканців гуртожитку відселяли з численними порушеннями[34][35][36].

У липні 2020 року поліція повідомила про розкрадання бюджетних коштів під час будівництва Подільського мосту в Києві на суму понад 80 млн ₴ шляхом завищення обсягів і вартості робіт[37].

У серпні 2020 персонал підприємства «Інжинірингова мостова компанія» вивіз з Подільського мосту 12 тросів, необхідних для підвішування прольотів мосту. При цьому міський голова Віталій Кличко спочатку повідомив, що троси вкрали[38], однак в «ІМК» заявили, що троси насправді належать їм, а вивезли їх у зв'язку з несплатою боргу компанією «Еко-Буд-Трейд»[39].

У 2021 році СБУ поширила інформацію про спробу розікрасти близько 3 млрд грн на будівництві Подільського моста в Києві, проте не вказувала, хто саме здійснював цю спробу[40].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Поділ і Воскресенка стануть ближчими. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 20 грудня 2023.
  2. ↑ а б Гора народила мишу. Що відкриває Кличко в Києві замість Подільського мосту?. Економічна правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2023.
  3. ↑ Подільський мостовий перехід - до кінця 2025 року мають довести, згідно з цільовою програмою, до 88% готовності. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 1 грудня 2023.
  4. ↑ а б Podilsky Bridges Transfer in Kyiv, Ukraine [Архівовано 2023-07-16 у Wayback Machine.] // Architect Magazine: The Journal of the American Institute of Architects. 2021. December 07. (англ.) [Архівовано з першоджерела 16 липня 2023.]
  5. ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.11.2003 року № 2165 «Про відновлення робіт із будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві для руху метрополітену та автотранспорту». Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  6. ↑ Довідка про будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. ↑ Олександр Охотніков: «Другий вхід на „Вокзальній“ буде через 2,5 року» // «Хрещатик». — 2008. — 5 червня. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 21 липня 2008.
  8. ↑ а б в г Рощій, Автор: Яна (4 вересня 2020). На обох берегах Дніпра досі проблеми зі з'їздами з Подільсько-Воскресенського мосту і конфлікти з громадою. Що може зробити міська влада?. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
  9. ↑ а б в Міняйло, Автор: Наталія (5 вересня 2019). У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
  10. ↑ а б З нізвідки в нікуди. Де буде починатися і закінчуватися Подільський міст. ukrrudprom.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
  11. ↑ Іван Вербицький: Куди і звідки веде Подільсько-Воскресенський міст. kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  12. ↑ Як змінювалася вартість будівництва Подільсько-Воскресенського мосту в Києві
  13. ↑ Як змінювалася вартість будівництва Подільсько-Воскресенського мосту в Києві
  14. ↑ Як змінювалася вартість будівництва Подільсько-Воскресенського мосту в Києві
  15. ↑ На будівництві моста у Києві впав кран. Всередині було 8 людей. [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] Українська правда
  16. ↑ інституту «Київдормістпроект». ukrinform.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  17. ↑ Врятувати Райдугу!. m.day.kyiv.ua. Газета «День» мобільна версія. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  18. ↑ Тепер ти - Нічний мрійник; правобережний підхід ПМП: night_dreamer01. night-dreamer01.livejournal.com. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 14 квітня 2018.
  19. ↑ Розбудова інфраструктури: Подільський міст у Києві підвісять на вантах до кінця поточного року + актуальні фото з будівництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  20. ↑ Подільський мостовий перехід 15 вересня 2020 року
  21. ↑ У Києві підсвітили Подільсько-Воскресенський міст: відео. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
  22. ↑ На Подільському мосту розпочали встановлювати великі металоконструкції (відео) | Столична Нерухомість. 100realty.ua. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
  23. ↑ На Подільсько-Воскресенському мосту встановили прогони вагою 2,4 тис. тонн (відео). glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
  24. ↑ Через Подільсько-Воскресенський міст курсуватиме новий автобус: схема руху. НашКиїв.UA (ua) . Процитовано 1 грудня 2023.
  25. ↑ З 1 грудня Подільсько-Воскресенським мостом курсуватиме автобус: яким буде маршрут. Журнал великого міста (укр.). Процитовано 1 грудня 2023.
  26. ↑ Кличко проїхався новим Подільським мостом у Києві й анонсував його відкриття.
  27. ↑ Шлях на Троєщину з Подільського моста (Київ) та капремонт Центр. Садової. 17.10.2024
  28. ↑ Кран «Захарій» впав з вини робітників. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 6 квітня 2013.
  29. ↑ Експертна комісія завершила розслідування падіння крана Захарій. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2013.
  30. ↑ Кран «Захарій» може загинути у Дніпрі [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.].
  31. ↑ Мамчур, Наталья (21 квітня 2015). В Киеве парень сорвался с моста и выжил. «Сьогодні». Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
  32. ↑ Повалена конструкція мосту та масштабна аварія: Наслідки пилової бурі в Києві. zik.ua (uk-UK) . Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  33. ↑ У КМДА визнали, що міст на Троєщину тимчасово закінчуватиметься на Русанівських садах: фото - Київ. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  34. ↑ Фінансові таємниці скандального гуртожитку заводу "Ленінська Кузня". ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  35. ↑ Журналісти викрили фінансові таємниці скандального гуртожитку заводу бізнес-партнера Порошенка. ТСН.ua (укр.). 10 листопада 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2020.
  36. ↑ Міст імені Петра Порошенка: Чому будівництвом «переправи на Троєщину» займається суднобудівний завод «Кузня на Рибальському». www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  37. ↑ Поліція здійснила 17 обшуків у справі про розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту. ua.interfax.com.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  38. ↑ У Києві вкрали 12 нових тросів на Подільському мосту. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  39. ↑ Хто і навіщо вкрав будматеріали з Подільсько-Воскресенського мосту. The Page (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  40. ↑ СБУ викрила спробу розікрасти близько 3 млрд грн на будівництві Подільського моста у Києві. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Подільський_мостовий_перехід&oldid=43861523