Македонська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Потапецька волость)
Перейти до: навігація, пошук
Македонська волость
Центр Македони
Площа 12 429 (1886)
Населення 7839 осіб (1886)
Густота 57.7 осіб / км²

Македонська волость (первісно Потапецька) — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Македони.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 11 сільських громад. Населення — 7839 осіб (3820 чоловічої статі та 4019 — жіночої), 1007 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5718 4855
Приватної власності 6470 4484
Іншої власності 241 218
Загалом 12429 9557

Основні поселення волості:

  • Македони — колишнє власницьке село при річці Шевелиха за 46 верст від повітового міста, 1656 осіб, 223 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Дударі — колишнє власницьке село, 398 осіб, 66 дворів, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
  • Малі Прицьки — колишнє власницьке село, 661 особа, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Онацьки — колишнє власницьке село при струмкові, 311 осіб, 34 двори, постоялий будинок.
  • Півці — колишнє власницьке село при струмкові, 731 особа, 102 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, бурякоцукровий будинок із лікарнею.
  • Пищальники — колишнє власницьке село при струмкові, 962 особи, 147 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Потапці — колишнє власницьке село при струмкові, 846 осіб, 104 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Тулинці — колишнє власницьке село при струмкові, 1469 осіб, 179 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Наприкінці XIX сторіччя Потапецьку волость перейменовано на Македонську.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Матей Іванович Горбич[2],[3];
  • 19121915 роках — Назарій Зіновійович Гапон[4],[5],[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.