Андромаха
| Андромаха | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἀνδρομάχη | |
 | |
| Народилася |
Thebed |
| Поховання | hero shrine of Andromache in Pergamond[1] |
| Учасник | Троянська війна |
| Батько | Еетіон[2][3][4] |
| Брати, сестри | Podesd |
| У шлюбі з | Гектор[2], Неоптолем[2] і Гелен[5] |
| Діти | Астіанакт[6][7], Oxyniusd, Пергам (міфологія)[2], Pielusd, Молосс, Amphialusd, Laodamasd і Кестринd |
Андрома́ха Скіфська (дав.-гр. Ἀνδρομάχη) — персонаж давньогрецької міфології, що уособлює страждання жінок під час Троянської війни. Дружина Гектора, героїня «Іліади».
В «Іліаді»[ред. | ред. код]
У дитинстві втратила батька й сімох братів, яких убив Ахіллес. Самовіддано кохала чоловіка («Іліада», VI і XXIV). Після здобуття Трої ахейцями стала бранкою Ахіллесового сина Неоптолема, виїхала з ним до Епіру, де народила трьох синів. Згодом одружилася з Гекторовим братом Геленом, від якого народила сина Пергама. Після смерті Гелена разом з Пергамом переселилася до Малої Азії, де син заснував однойменне місто. У Пергамі їй спорудили мавзолей.
У культурі[ред. | ред. код]
У літературі Андромаха стала ідеалом відданої дружини. Міф про Андромаху втілено в античному та європейському образотворчому мистецтві (Герард де Лересс, Антуан Куапель, Джованні Баттіста Тьєполо, Жак-Луї Давід, Е.Вехтер, Лосенко Антон Павлович), літературі (Евріпід, Жан Расін, А.Дзено, Ф.Брукнер), музиці (Дж. Паїзіелло, Рудольф Крейцер, К.Сен-Санс).
У фільмі «Троя» 2004 року роль Андромахи зіграла британська модель і акторка Саффрон Берроуз. У мінісеріалі «Падіння Трої» (2018) — шотландська акторка Хлоя Піррі, у фільмі «Троянки» (1971) — Ванесса Редґрейв, у французькому телефільмі «Андромаха» 1960 року — Марія Мобан.
Фантастичний бойовик 2020 року «Стара гвардія» відсилає до феміністського пласта значень міфу про Андромаху (у фільмі ім'я скорочене до Енді), роль якої грає акторка Шарліз Терон.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Παυσανίας 1.11.2 // Опис Еллади
- ↑ а б в г Любкер Ф. Andromache // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 89.
- ↑ Любкер Ф. Eetion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 458.
- ↑ Andromache // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 975.
- ↑ Любкер Ф. Priamus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1102–1103.
- ↑ Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
- ↑ Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
|
| |||||||||||||||||||||||||
