Паламед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Villa Carlotta - Palamedes.jpg

Паламе́д (грец. Palamedes) — син владаря Навплія і Клімени, евбейський герой; вважався винахідником літер, цифр, терезів, гри в кості тощо. Разом з Агамемноном брав участь у Троянській війні. Викрив Одіссея, коли той, щоб не воювати під Троєю, вдавав божевільного: орав поле й засівав сіллю. Паламед порадив покласти в борозну Телемаха, перед яким Одіссей зупинив плуга. Щоб помститися, Одіссей звелів таємно закопати велику кількість золота в шатрі Паламеда і підкинути лист нібито від Пріама. Запідозривши Паламеда в зраді, ахейці закидали його камінням. В епосі «Іліада» нема згадки про Паламеда; сюжети міфу про нього знаходимо в Софокла, Евріпіда та в «Кіпріях». Античні філологи вважали, ніби Гомер не згадував Паламеда через заздрощі.

Література[ред. | ред. код]