Пірен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірен
Пірен
Загальні відомості
Систематична назва Пірен
Молекулярна формула C16H10
SMILES C12=CC=C3C=CC=C4
C=CC(C2=C34)=CC=C1
Молекулярна маса 202,25 г/моль
Номер CAS 129-00-0
Фізичні властивості
Агрегатний стан білі кристали
Розчинність у бензолі,
хлороформі
розчинний
Температура плавлення 145—148 °C
Температура кипіння 400—404 °C
За виключенням оговорених випадків,
дані наведені для стандартних умов
(при 25 °C, 100 кПа)

Піре́н — хімічна сполука з формулою C16H10, поліциклічний ароматичний вуглеводень. Біла кристалічна речовина. При тривалому зберіганні набуває жовтого кольору за рахунок утворення продуктів окиснення.

Отримання і властивості[ред. | ред. код]

Вперше пірен був отриманий із кам'яного вугілля, в якому його вміст може сягати 2%. Також пірен може утворюватися в результаті різноманітних процесів горіння.

Пірен здатен окиснюватись під дією сполук хрому (VI). Також він відносно легко вступає в реакцію гідрування, електрофільного заміщення, а також у реакцію Дільса — Альдера.

Унікальною особливістю пірена є його надзвичайно великий час флюоресценції:  нс[1] (звичайний час життя флюоресценції органічних молекул дорівнює одиницям або десяткам наносекунд чи взагалі лежить у пікосекундному діапазоні). Завдяки цьому пірен став надзвичайно популярним об’єктом для дослідження фотофізичних процесів.

  1. J. B. Birks. Photophysics of aromatic molecules. London et al.: Wiley, 1970.