Азулен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Резонансна структура азулену

Азуле́н — небензоїдний ароматичний вуглеводень, ізомер нафталену, що може розглядатись як система конденсованих тропілій-катіону та циклопентадієніл-аніону. Він сам та деякі його похідні містяться у складі ефірної олії квітів ромашки лікарської. Одержується переважно синтетичним шляхом.

Застосування[ред. | ред. код]

Завдяки своїм протизапальним, протиалергенним та дезодоруючим властивостям широко використовується в косметиці, зокрема, в косметичних засобах для дітей і в гіпоалергенній косметиці. Входить до складу засобів по догляду за шкірою та волоссям.

Способи добування[ред. | ред. код]

Синтетичні способи отримання азулену здавна викликають інтерес через свою незвичну структуру. У 1939 г Св.Пфау и Платтнер повідомили про перший метод, починаючи з індану і діазоцтового ефіру.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

При нагріванні до 305°C перетворюється в нафталін. Легко вступає в реакції електрофільного і нуклофільного заміщення.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Кристалічна речовина синього або синьо-фіолетового кольору. Не розчиняється в воді, розчинний у вуглеводнях, діетиловому ефірі, етанолі

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]