Фенантрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Phenanthrene.png

Фенантрен — трициклічний ароматичний вуглеводень.

Властивості[ред.ред. код]

Блискучі безбарвні кристали, нерозчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках, tпл=101 °C, tкип=340 °C.

Електронний спектр поглинання фенантрену (розчин у гексані) має піки на 30300 см−1коефіцієнтом екстинкції ε=250), 34200 см−1 (ε=14800), 39900 см−1 (ε=67000), 47300 см−1 (ε=35500), 53400 см−1 (ε=31000)[1].

Розчини фенантрену флуоресціюють голубим кольором (максимум спектру флюоресценції \lambda_{\rm {fl}}=365 нм, а фосфоресценції — \lambda_{\rm {ph}}=500 нм). Квантові виходи відповідно дорівнюють \varphi_{\rm {fl}}=0,14 та \varphi_{\rm {ph}}=0,11[2], що створює виняткові умови для паралельного дослідження флюоресценції та фосфоресценції.

  1. J. B. Birks. Photophysics of aromatic molecules. London et al.: Wiley, 1970.
  2. C. A. Parker. Photoluminescence of solutions. Amsterdam: Elsevier, 1968.

Розповсюдження в природі[ред.ред. код]

Фенантрен разом зі своїм лінійним ізомером антраценом є в кам’яновугільній смолі. Похідні фенантрену, які мають гідратовані цикли, широко представлені у тваринному і рослинному світі, наприклад, стероїди).

Застосування[ред.ред. код]

Фенантрен використовується у виробництві барвників.

Посилання[ред.ред. код]