Фенантрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структурна формула
Phenanthrene-numbering.svg
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК
Систематична назва ІЮПАК Фенантрен
Хімічна формула C14H10
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення


Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 85-01-8


Властивості
Молярна маса 178,07825 г/моль
Безпека
Маркування згідно системі УГС

Увага

H-фрази H: H302, H400, H410
P-фрази P: P264, P270, P273, P301+P312, P330, P391, P501
Наскільки це можливо, використані величини указані згідно системі CI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.


Фенантрен — трициклічний ароматичний вуглеводень.

Властивості[ред. | ред. код]

Блискучі безбарвні кристали, нерозчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках, tпл=101 °C, tкип=340 °C.

Електронний спектр поглинання фенантрену (розчин у гексані) має піки на 30300 см−1коефіцієнтом екстинкції ε=250), 34200 см−1 (ε=14800), 39900 см−1 (ε=67000), 47300 см−1 (ε=35500), 53400 см−1 (ε=31000)[1].

Розчини фенантрену флуоресціюють блакитним кольором (максимум спектру флюоресценції  нм, а фосфоресценції —  нм). Квантові виходи відповідно дорівнюють та [2], що створює виняткові умови для паралельного дослідження флюоресценції та фосфоресценції.

Розповсюдження в природі[ред. | ред. код]

Фенантрен разом зі своїм лінійним ізомером антраценом є в кам’яновугільній смолі. Похідні фенантрену, які мають гідратовані цикли, широко представлені у тваринному і рослинному світі, наприклад, стероїди).

Застосування[ред. | ред. код]

Фенантрен використовується у виробництві барвників.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J. B. Birks. Photophysics of aromatic molecules. London et al.: Wiley, 1970.
  2. C. A. Parker. Photoluminescence of solutions. Amsterdam: Elsevier, 1968.