Перейти до вмісту

Ромашка (рід)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ромашка
Ромашка лікарська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Триба: Anthemideae
Рід: Matricaria
L., 1753
Види

див. текст

Вікісховище: Matricaria

Рома́шка[1] або польова́ рома́шка[2] (Matricaria L.) — рід однорічних дуже розгалужених рослин із сильним ароматичним запахом з родини айстрові[3].

Ромашкове поле. Крим. Район Бабуган-яйли.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва ромашка запозичена з російської мови, де утворена від нині забутої назви роман. Рослину в Україні здавна називали теж роман (див. також споріднений рід роман), співзвучні назви існують і в інших слов'янських мовах (біл. рамонак, рамон, пол. rumianek, чеськ. heřmánek, словац. ruman, rumanček, серб. раменак/ramenak). Походження слов'янських назв квітки остаточно не з'ясоване: здебільшого вони виводяться від латинської видової назви anthemis romana («ромашка римська»); припускається також зв'язок з нім. Hermlan, Hermelin, Hermandel, які можуть розглядатися похідними від лат. camomilla (> armamilla). Форми з кореневим «у» можуть бути пояснені контамінацією з прикметником рум'яний[4].

Також рома́н[5][6], роме́н[7][8], неві́стка[9][10], невісту́льки[11][12]; рідко, рум'я́нок[13][14], королька[2]

Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.

Філогенетичне положення роду Matricaria

[ред. | ред. код]
триба Пупавкові
підтриба Anthemidinae

Пупавка (Anthemis)

 
підтриба Matricariinae
 

Деревій (Achillea)

 
 
 

Триреберник (Tripleurospermum)

 
 

Ромашка (Matricaria)

 
 
 
 

Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Рома́шка на берегах Орілі
Рома́шка на берегах Орілі

Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.

Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків.

Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.

Рід ромашка налічує 6 видів: Matricaria aurea (Loefl.) Sch.Bip., Matricaria chamomilla L., Matricaria discoidea DC., Matricaria occidentalis Greene, Matricaria tzvelevii Pobed, Matricaria occidentalis Greene.[15][16].

В Україні представники роду поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:

Екологія

[ред. | ред. код]

Представники роду є вираженими геліофітами.[17]

Суцвіття приваблюють велику кількість комах-запилювачів (мух, бджіл, дрібних жуків).[18]

Види Matricaria використовуються як харчові рослини личинками деяких видів лускокрилих (гусениць), у тому числі Eupithecia centaureata.

Використання

[ред. | ред. код]

Екстракт Matricaria chamomilla (або M. recutita) приймають як міцний чай. Його використовували в фітотерапії як вітрогонний і протизапальний засіб. Він також використовується в мазях і лосьйонах, а також як рідину для полоскання рота проти інфекцій рота та ясен. В ароматерапії використовуються дві ефірні олії ромашки — олія «справжньої ромашки» (M. recutita) і олія римської ромашки (Chamaemelum nobile). Було виявлено, що 8-10 % екстракт рослини Matricaria chamomilla L. має алелопатичний вплив на бур'яни, що є перспективою до розробки екологічно стійких біогербіцидів у майбутньому.[19]

Лікарські препарати

[ред. | ред. код]

Як лікарський препарат, ромашка використовується у вигляді сушених квіток ромашки або сумішей трав разом із квітками ромашки (фіточаї), таблеток для смоктання від болю в горлі «Шавлія з ромашкою та медом» таблетки для розсмоктування, — Доктора Тайсса, препараті для покращення травлення «Гастритол», засобі для лікування та полоскання ротової порожнини «Ротокан» та ранозагоювальниц і протизапальний засіб «Рекутан».[20] Також в медичній практиці застосують препарат «Іберогаст». Це комплексні краплі для лікування розладів шлунково-кишкового тракту, де ромашка виступає як один із ключових спазмолітичних компонентів.[21]

Препарат з ромашки використовують у стоматології.[22]

Схожі рослини

[ред. | ред. код]
Порівняльні характеристики рослин, схожих на ромашку
Назва рослини (укр. / лат.)Розмір квіткиФорма листяКвітколоже в розрізіЗапах
Триреберник непахучий
Tripleurospermum inodorum
Дрібна (2–2,5 см) Тонке, пір'ясте (схоже на кріп) Суцільне (заповнене) Майже відсутній
Королиця звичайна
Leucanthemum vulgare
Велика (5–7 см) Цілісне, довгасте, із зубчастими краями Суцільне (заповнене) Слабкий, трав'янистий
Роман польовий
Anthemis arvensis
Середня (2–3 см) Пір'ясте, злегка опушене, сірувато-зелене Суцільне (заповнене) Різкий, не дуже приємний
Злинка однорічна
Erigeron annuus
Дуже дрібна (1–1,5 см), пелюстки ниткоподібні Ланцетне, цілісне або рідкозубчасте Суцільне (заповнене) Слабкий, нейтральний

Синоніми

[ред. | ред. код]

Має 10 синонімів[15]:

  • Akylopsis Lehm. in Index Seminum (HBG, Hamburgensis) 1850: 3 (1850)
  • Camomilla Gilib. in Exerc. Phyt. 1: 178 (1792), opus utique oppr.
  • Cenocline K.Koch in Bot. Zeitung (Berlin) 1: 41 (1843)
  • Chamaemelum Daubenton in D.Diderot & J.L.R.d'Alembert, Encycl. Dict. Raisonné Sci. 3: 42 (1753), nom. rej. prop.
  • Chamomilla Gray in Nat. Arr. Brit. Pl. 2: 454 (1821 publ. 1822)
  • Cotulina Pomel in Nouv. Mat. Fl. Atl.: 56 (1874)
  • Courrantia Sch.Bip. in P.B.Webb & S.Berthelot, Hist. Nat. Iles Canaries 3(2; 2): 276 (1844)
  • Gama La Llave in Naturaleza (Mexico City) 7(Apend.): 71 (1885)
  • Lepidanthus Nutt. in Trans. Amer. Philos. Soc., n.s., 7: 396 (1841)
  • Lepidotheca Nutt. in Trans. Amer. Philos. Soc., n.s., 7: [454 verso] (1841)

В літературі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ромашка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. 1 2 Matricaria L. // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ Романюк, Б. П., В. М. Фролов, and Я. А. Соцька. «Характеристика деяких лікарських рослин, кущів і дерев та сировини, які містять терпеноїди (ефірні олії та гіркоти).» Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології 1 (2012): 36-69.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.[сторінка?]
  5. ↑ Роман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Роман // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  7. ↑ РОМЕН // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Ромен // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  9. ↑ Невістка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Невістка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  11. ↑ НЕВІСТУЛЬКИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. ↑ Невістульки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  13. ↑ Рум'янок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Рум'янок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  15. 1 2 Matricaria L. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 17 червня 2026.
  16. ↑ Matricaria L.. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 12.05.2021.
  17. ↑ Курсовая работа: «Лікарські рослини в ботанічному саду. Агробіостанція херсонського державного університету». Медик-Фонд (рос.). Процитовано 17 червня 2026.
  18. ↑ Kruesi, Gretchen (14 квітня 2025). Oxeye Daisy: A Plant for the Pollinators (амер.). Процитовано 17 червня 2026.
  19. ↑ Al-Hawas, G. H. S. (2025). Allelopathy effects of Matricaria chamomilla L. on germination, early growth and nutrient uptake of pea seedlings. Brazilian Journal of Biology = Revista Brasleira De Biologia. 85: e292131. doi:10.1590/1519-6984.292131. ISSN 1678-4375. PMID 41092172.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  20. ↑ Рекутан: инструкция, цены, аналоги, как принимать — все про препарат. compendium.com.ua (рос.). Процитовано 17 червня 2026.
  21. ↑ CTO, Ліки Контроль (1 липня 2016). Ліки Контроль. Ліки Контроль (укр.). Процитовано 17 червня 2026.
  22. ↑ І Н С Т Р У К Ц І Я для медичного застосування лікарського засобу СТОМАТОФІТ.
  23. ↑ Любоv (20 червня 2014 р.). ЛV: Любить, не любить ... ЛV. Процитовано 17 червня 2026.
  24. ↑ Адміністратор (10 квітня 2015). Цвіла ромашка в полі на межі... » Василь Симоненко. Василь Симоненко (укр.). Процитовано 17 червня 2026.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]