Ян Фридерик Сапіга (овруцький староста)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Фридерик Сапіга
пол. Jan Fryderyk Sapieha
JSapieha.JPG
Народився 1618(1618)
Помер 3 червня 1664(1664-06-03)
Журавне
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Місце проживання Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада польний писар коронний, овруцький староста
Рід Сапіги
Батько Фридерик Сапіга
Діти Миколай Леон Сапега, Kazimierz Władysław Sapieha[d] і Paweł Franciszek Sapieha[d]
Герб

Ян Фридерик Сапіга (також Сапега, Сопіга; 1618 — 3 червня 1664, Журавне) — військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Біографія[ред. | ред. код]

4-й син овруцького старости, дідича Мацеєва Фридерика Сапіги та його дружини Еви Скашевської гербу Граб'є.[1]

Вчився в єзуїтському колегіумі Луцька, в 1635 році вступив до Яґеллонського університету (Краків). Зі своїм братом Томашем поїхав до Італії навчатися в університетах Болоньї і Падуї.

Наприкінці 1630-х і в 16441645 роках служив у французькій армії, в тому числі під командуванням Людовика II Бурбона-Конде. Повернувся на батьківщину близько 1647.

Чимало коштів надавав для утримання полків війська ВКЛ. Брав участь у багатьох битвах; зокрема,

Батько Микола Леон

Уряди (посади): овруцький, слонімський, чечерський староста, писар польний коронний. Наприкінці 1663 року король запропонував йому посаду гетьмана польного литовського (польну булаву), однак пізніше відмовився через погіршення здоров'я.

Ян Фридерик Сапіга помер у Журавному 1664 року. Перед смертю півтора року хворів на катар та подагру, був «прикутим» до ліжка. Був похований у костелі бернардинців у Львові.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Констанція з Гербуртів, донька кам'янецького каштеляна (Миколай Гербурт[2]). Діти:

Цікавий факт[ред. | ред. код]

На гравюрі автора Войцеха Ґерсона Ян Фридерик Сапіга зображенний з булавою, насправді такого не було.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 111—112. (пол.)
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 262. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]