Ян Фридерик Сапіга (овруцький староста)
| Ян Фридерик Сапіга | |
|---|---|
| пол. Jan Fryderyk Sapieha | |
 | |
| Народився | 1618 |
| Помер | 3 червня 1664 Журавне |
| Поховання | Костел і монастир бернардинів (Львів)[1] |
| Країна |  Річ Посполита |
| Місце проживання | Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | польний писар коронний, овруцький староста |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Фридерик Сапіга |
| Мати | Єва Скашевськаd[1] |
| У шлюбі з | Констанція Гербуртd[1] |
| Діти | Миколай Леон Сапега[2], Казимир Володислав Сапігаd[2], Павло Францишек Сапігаd[2] і Людвіга Констанція Сапігаd[3] |
 | |
Ян Фридерик Сапіга (також Сапега, Сопіга; 1618 — 3 червня 1664, Журавне) — військовий діяч, урядник Речі Посполитої.
4-й син овруцького старости, дідича Мацеєва Фридерика Сапіги та його дружини Еви Скашевської гербу Граб'є.[4]
Вчився в єзуїтському колегіумі Луцька, в 1635 році вступив до Яґеллонського університету (Краків). Зі своїм братом Томашем поїхав до Італії навчатися в університетах Болоньї і Падуї.
Наприкінці 1630-х і в 1644—1645 роках служив у французькій армії, в тому числі під командуванням Людовика II Бурбона-Конде. Повернувся на батьківщину близько 1647.
Чимало коштів надавав для утримання полків війська ВКЛ. Брав участь у багатьох битвах; зокрема,
- у битві під Жовтими Водами, де прийняв командування відступом, після поранення Стефана Потоцького. Після повного знищення польсьго війська був узятий в турецький полон, де пробув до весни 1650 року. За його звільнення клопотали Папа Римський, особисто король Ян ІІ.
- у Північній війні (1655—1660)
- в бою проти козаків під Городком 20 вересня 1655
- у битві під Голомбем, під Варшавою.
.jpg)
Уряди (посади): овруцький, слонімський, чечерський староста, писар польний коронний. Наприкінці 1663 року король запропонував йому посаду гетьмана польного литовського (польну булаву), однак пізніше відмовився через погіршення здоров'я.
Ян Фридерик Сапіга помер у Журавному 1664 року. Перед смертю півтора року хворів на катар та подагру, був «прикутим» до ліжка. Був похований у костелі бернардинів у Львові.
Дружина — Констанція з Гербуртів, донька кам'янецького каштеляна (Миколай Гербурт[5]). Діти:
- Миколай Леон, дружина — Анна Харленська (пом. до 1695), донька волинського мечника. Шлюб перед 1681 р., потім — перша дружина Стефана Александра Потоцького)
- Казимир Владислав
- Павел Францішек
- Людвіка Констанція — дружина князя Шуйського.
На гравюрі автора Войцеха Ґерсона Ян Фридерик Сапіга зображений з булавою, насправді такого не було.
- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 93. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 96. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 97. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 111—112. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 262. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 35. (пол.)
- Sejm-wielki [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Geneanet
- Chronologia [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |