Ян Фридерик Сапіга (овруцький староста)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Фридерик Сапіга
пол. Jan Fryderyk Sapieha
JSapieha.JPG
Народився 1618(1618)
Помер 3 червня 1664(1664-06-03)
Журавне
Місце проживання Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада польний писар коронний, овруцький староста
Рід Сапіги
Батько Фридерик Сапіга
Діти Миколай Леон Сапега, Kazimierz Władysław Sapieha[d][1] і Paweł Franciszek Sapieha[d]
Герб

Ян Фридерик Сапіга (також Сапега, Сопіга; 1618 — 3 червня 1664, Журавне) — військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Біографія[ред. | ред. код]

4-й син овруцького старости, дідича Мацеєва Фридерика Сапіги та його дружини Еви Скашевської гербу Граб'є.[2]

Вчився в єзуїтському колегіумі Луцька, в 1635 році вступив до Яґеллонського університету (Краків). Зі своїм братом Томашем поїхав до Італії навчатися в університетах Болоньї і Падуї.

Наприкінці 1630-х і в 16441645 роках служив у французькій армії, в тому числі під командуванням Людовика II Бурбона-Конде. Повернувся на батьківщину близько 1647.

Чимало коштів надавав для утримання полків війська ВКЛ. Брав участь у багатьох битвах; зокрема,

Батько Микола Леон

Уряди (посади): овруцький, слонімський, чечерський староста, писар польний коронний. Наприкінці 1663 року король запропонував йому посаду гетьмана польного литовського (польну булаву), однак пізніше відмовився через погіршення здоров'я.

Ян Фридерик Сапіга помер у Журавному 1664 року. Перед смертю півтора року хворів на катар та подагру, був «прикутим» до ліжка. Був похований у костелі бернардинців у Львові.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Констанція з Гербуртів, донька кам'янецького каштеляна (Миколай Гербурт[3]). Діти:

Цікавий факт[ред. | ред. код]

На гравюрі автора Войцеха Ґерсона Ян Фридерик Сапіга зображенний з булавою, насправді такого не було.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kazimierz Władysław Sapieha
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 111—112. (пол.)
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 262. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]