Семантика логіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В логіці семантика логіки є дисципліна, що вивчає семантику (інтерпретації) формальних та природних мов шляхом їх формального опису в математичних термінах.

Формальна мова може бути задана без будь-якої інтерпретації. Це досягається заданням множини символів (так званого алфавіту) і множини правил виведення (так званої формальної граматики), що визначають, які рядки символів є правильно побудованими формулами. При додаванні правил перетворення і прийнятті деяких пропозицій аксіом (що разом називається дедуктивної системою) формується логічна система. Інтерпретація — це надання сенсу її символам і значень істинності її пропозицій.

Умови істинності різних пропозицій, які можуть бути присутніми в аргументах, залежать від їхнього змісту, тому сумлінні вчені не можуть повністю обійтися без будь-якого опису сенсу цих пропозицій. Семантика логіки описує різні підходи до розуміння і визначення тих частин сенсу, які цікаві. Як правило, інтерес з точки зору логіки представляє не сама по собі пропозиція, а вона ж в пропозиційній, ідеалізованої формі, придатній для логічних перетворень.

До становлення сучасної логіки, в «Органоні» Аристотеля, а саме в роботі «Про тлумачення» були задані основи розуміння і значення логіки. Введення кванторів мало вирішити проблему спільності множин, не вирішувану в рамках суб'єктно-предикатного аналізу Аристотеля, хоча в логіці термів з'являється новий інтерес, а саме спроби побудувати числення в дусі силогістики Аристотеля, використовуючи властивості спільності кванторів з сучасної логіки.

Основні сучасні підходи до семантики формальних мов є:

Лінгвісти рідко застосовували формальні семантики до тих пір, поки Річард Монтегю[en] не показав як можна сприймати англійську (або будь-яку іншу мову) як формальну мову. Його вклад в лінгвістичну семантику, відомий як граматика Монтегю, яка представляє основу для того, що лінгвісти називають формальною семантикою.

Посилання[ред.ред. код]

  • Jaakko Hintikka[en] (2007), Socratic Epistemology: Explorations of Knowledge-Seeking by Questioning, Cambridge: Cambridge University Press.
  • Ilkka Niiniluoto[en] (1999), Critical Scientific Realism, Oxford: Oxford University Press.