Сигарета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сигарета тліє в попільничці

Сигаре́та (Цигарка)— тютюновий виріб для куріння, що являє собою циліндр із сигаретного паперу, наповнений подрібненим тютюном. Паперова оболонка (сорочка) сигарети відрізняється від цигаркової більшою горючістю[1], тліє і не гасне навіть без затяжок. Часто сигарета споряджається фільтром, але є марки, де фільтр відсутній.

УВАГА: куріння є дуже шкідливим для здоров'я і за окремими данними – значно скорочує життя та погіршує його якість.


Назва[ред. | ред. код]

Слово сигарета походить від фр. cigarette[2], яке за походженням є зменшувальною формою cigare («сигара»). У СУМ-11, укладеному в 1970-х роках, сигарета визначається як «маленька тонка сигара» чи «цигарка (тобто папіроса) без мундштука»[3]. У «Словарі української мови» Б. Д. Грінченка слово сигарета відсутнє. У сучасній українській сигарети часто називають «цигарками»[4], хоча словники подають слово цигарка як синонім іншого виду тютюнових виробів — папіроси (лексема «цигарка» наведена в СУМ-11 як перша, «папіроса» — як друга)[5][6][7] або як іншу назву самокрутки[6].

Мовознавиця Орися Демська-Кульчицька вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови, наводячи його в «Реєстрі репресованих слів»[8].

Історія[ред. | ред. код]

Листя «Білого Берлі»

Сигарети зобов'язані своїм походженням американським індіанцям, що першими стали загортати тютюн у солому, очерет і кукурудзяні листи. Після появи в Європі протягом майже 250 років єдиним засобом паління тютюну були люльки й сигари. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук[9].

У США поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці 1880-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або люльку, стали курити сигарети.

Приблизно в цей час була заснована знаменита компанія Phillip Morris, що продає турецькі сигарети ручної скрутки. Сигарети в СзА робилися в основному з відходів виробництва інших тютюнових виробів, особливо жувального тютюну, популярного в ті дні на американському Заході.

Британська компанія Phillip Morris відкриває представництво в Нью-Йорку, де займається активним маркетингом сигарет, включаючи знамениту нині марку Marlboro.

Reynolds випускає на ринок сигарети марки Camel.

У 20-ті роки минулого століття велику роль у розвитку тютюнової індустрії стало поширення звички до паління сигарет серед жінок.

Щоб протистояти конкурентам, American Tobacco Company, виробник марки Lucky Strike, починає подібним чином рекламувати і свої сигарети, і завойовує 38 % ринку.

Виробництво[ред. | ред. код]

З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7 % тютюнової продукції.[10]

Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.[11] При цьому понад 95 % загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «Укртютюн».[11]

За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.[11] У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterfield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах — West, Boss, Paramount і Astor, а в Прилуках — Прилуки, Kent, Pall Mall.

Найбільшим виробником сигарет є Китай, який виробляє 1700 мільярдів сигарет на рік. Більшість з них призначені для внутрішнього ринку. Наступними великими виробниками є США, Росія і Японія, Нідерланди.

Сигаретний папір[ред. | ред. код]

Докладніше: Сигаретний папір

До паперу, щоб сигарета не гасилася, додають селітру.[12]

В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної целюлози в папері.[13] Велику частину сигаретного паперу виготовляють з льону або льоноволокна. Трагакант використовують як клей при завертці сигар з листового тютюну.

Тютюнова суміш[ред. | ред. код]

Для виготовлення сигарет використовують: тютюн-сировину ферментовану, тютюн-стрипс, тютюн відновлений, жилки тютюнові, і ін. Майже весь промисловий тютюн генетично модифікований.[12] Так звані напіворієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.[11] 93 % потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюються.[14]

Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, білків та цукрів. При згорянні білкові речовини надають пекучості та відчуття гіркоти, а цукри пом'якшують смак.[15] Аромат зумовлюють ефірні олії і смоли. Нікотин супроводжують інші, близькі йому алкалоїди: норнікотин, нікотиїн і ін., які містяться в тютюні в малій кількості. Цукри тютюну в основному є розчинними; придають диму кислу реакцію і не знижують якості готових тютюнових виробів. Аміак і білки утворюють лужність тютюнового диму і є причиною неприємного запаху тютюну. Смак диму тютюну тим кращий, чим менше він містить білків і більше цукрів. Органічні кислоти тютюну представлені оцтовою, мурашиною, яблучною, лимонною і ін. Особливу вагу мають леткі кислоти, які деякою мірою покращують ароматичність тютюнових виробів. Ефірні олії і особливо їх низькокиплячі фракції значно впливають на аромат тютюнового диму. В деяких тютюнів специфічний тонкий аромат залежить від кількості смоляного спирту — С6Н10О, в інших — він залежить від присутності смоляних фенолів. Аромат диму деяких тютюнів залежить від наявності глікозидів і т. д. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене (ферментоване) листя тютюну.

Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заважають деякі частини тютюнового листка — жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок — це і є відновлений тютюн.[16] Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста клітковина.[16] Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без запаху і смаку.[16] В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол — вони частково видаляються в процесі екстракції.[16] Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.[16] Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.[16]

Добавки[ред. | ред. код]

У суміші подрібненого тютюну використовуються різні додатки — зволожувачі: пропіленгліколь або гліцерин, смакові продукти та підсилювачі: какао, локриця (екстракт локриці використовують при виготовленні тютюну вищих сортів[17]), тютюнові екстракти та різні цукри.[18]

Солі калію сприяють тлінню сигарети до чергової затяжки курця, а хлорні солі надають зворотню дію.

У квітні 1994 року Департаментом охорони здоров'я та соціальних служб США схвалено створений п'ятьма найбільшими американськими сигаретними компаніями Перелік з 599 додатків до сигарет.

Шкода здоров'ю[ред. | ред. код]

Згідно з міжнародними стандартами, радянські сигарети без фільтру були високосмолистими (20-38 мг смоли на сигарету) і належать до категорії найбільш шкідливих.[19] Але і з фільтром радянські сигарети також відносяться до високосмолистих (15-33 мг смоли на сигарету).[19] Вміст бензопірену в радянських сигаретах в середньому в 4 рази вищий ніж в сигаретах в США, миш'яка — в 10 разів більше, кадмію — в 5-10 разів більше, а вміст нітрозоамінів в сигаретах з фільтром більше ніж в американських сигаретах без фільтру.[19] В основному згубну дію на людський організм має не нікотин, а продукти згорання тютюну — тютюновий дим.[20] Смола (частина конденсату, з якої віднято вологу і нікотин) є етіологічним фактором злоякісних пухлин: раку легень, порожнини роту, гортані, глотки, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози, а також причиною серцево-судинних захворювань і багатьох інших, так як містить поліциклічний ароматичний вуглеводень бензпірен і дуже часто радіоактивний елемент полоній.[20]

Докладніше: тютюнопаління

Сигаретний фільтр[ред. | ред. код]

Сигарети без фільтрувального мундштука являють собою гільзову сорочку циліндричного або овального перерізу, повністю заповнену тютюном. Фільтр зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару (мундштук). Сигарети з фільтрувальним мундштуком являють собою вкорочені сигарети з приєднаним до них суцільним мундштуком з паперових матеріалів або поздовжньо розташованих ацетатцелюлозних, віскозних, або їм подібних волокон. В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена ацетатним волокном і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.

Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння

Фільтрувальну властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18 мм.

У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з активованим вугіллям. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.

У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).

В сигарет з рецес-фільтрами в приєднаних до них картонних циліндрах, в яких поміщено фільтрувальний мундштук, по довжині менший ніж циліндр, — на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина — повітряна камера.

Сигарети в Україні[ред. | ред. код]

Оподаткування[ред. | ред. код]

Ставки акцизних зборів на тютюн в 1996—1999 р.р. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54 млн гривень, а у 1999 році — 522 млн грн.[10]
2000 року ставки зменшились. У 2004 році було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.[10]

З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі — з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру — у два з половиною рази — з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5 % до 16 % від вартості пачки для усіх типів сигарет.

Ціни[ред. | ред. код]

Виробництво сигарет в Україні[11]
Роки Обсяг виробництва,
млрд шт.
Темп росту,
 %
Відхилення,
+ , —
1990 69,4
1995 48,0 69,2 - 21,4
1996 44,9 93,4 - 3,1
1997 54,5 121,4 + 9,6
1998 59,3 108,8 + 4,8
1999 54,1 91,4 - 5,2
2000 58,8 108,7 + 4,7
2001 69,7 118,5 + 10,9
2002 81,1 116,4 + 11,4
2003 99,8 123,1 + 18,7
2004 109,0 109,2 + 9,2
2005 120,0 110,1 + 11,0
2006 120,4 100,1 + 0,4
2007 128,5 106,8 + 8,1
2008 129,8 101,0 + 1,3
2009 114,4 88,1 - 15,4
2010 101,9 89,0 - 12,6
2011 95,5 - 6,2
2012 93,9 - 1,7
2013 69,9 - 6,1
2014 67,1 - 2,5

У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2 млрд доларів США.[10]

Лише за період з 2008 по 2010 рр. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 рази.[21] Частка тютюну в собівартості готової продукції становить 80-85 %.[10]

Споживання[ред. | ред. код]

У 1980-х роках виробництво сигарет було стабільним — щороку приблизно 80 мільярдів сигарет.[10]

З 1991 до 1993 року виробництво тютюну унаслідок кризи зменшилось майже вдвічі, а потім почало збільшуватись і у 2001 році становило 69 мільярдів сигарет.[10]

У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи спільні підприємства з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «Філіп Морріс Україна» — Харківська тютюнова фабрика, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» — спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом — Кременчуцька ТФ спільно з Черкаською ТФ). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95 %.[10] У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік — 128,6 мільярдів штук, — відбувся зріст на 6,8 %.

Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання тютюнових виробів і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.[10]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5 % їхнього світового виробництва.[11] Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4 — 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше ніж у середньому у світі.[11]

Див. також: Антитютюнові компанії, Тютюновий скандал

Поширені міжнародні марки[ред. | ред. код]

Інші марки[ред. | ред. код]

  • Прима — АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»
  • Ватра — популярна марка сигарет

Внутрішні українські бренди[ред. | ред. код]

Електронна сигарета[ред. | ред. код]

Електронні сигарети можуть бути альтернативними засобами доставки нікотину у курців, і, хоча нагадують сигарети, але виробляють пар, а не дим.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тютюнові вироби
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Сигарета // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Чи можна отруїти однією цигаркою? Науковці «Отави» провели визначення хімічного складу диму, щоб з'ясувати, чи не була цигарка отруєна. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019. 
  5. Папіроса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. а б Цигарка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  8. Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.
  9. BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a health information web page [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.] published by BUPA[en]
  10. а б в г д е ж и к Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  11. а б в г д е ж Долозіна І. Л. Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів[недоступне посилання з червня 2019] // «Прометей» — регіональний збірник наукових праць з економіки[недоступне посилання з червня 2019]. — № 2(35), 2011[недоступне посилання з червня 2019]
  12. а б Рудишин С. Д. Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання // Наука та інновації Науково-практичний журнал. — 2011, № 6. ISSN 1815-2066
  13. Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated. Freepatentsonline.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 березня 2012. 
  14. Основні факти про тютюн: 2-ге вид. — К.: УІЦПАН, 2001. — 24 с.
  15. Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз С. Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 184 с. ISBN 978-966-364-920-7
  16. а б в г д е О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 3. ISSN 0130-5972(с.: 67)
  17. Красный А. По Амударье за лакричным корнем / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии наук СССР. — 1972, № 1 (с.: 14)
  18. Давыдова А. Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков / А. Г. Давыдова // Запорожский мед. журн. — 2005. — № 5. — С. 74—76
  19. а б в акад. М.Воронков, докт. мед. наук Е.Каплан, канд. биол. наук Р.Сафаев / На радость курильщикам. — «Наука и жизнь», 1992, № 07 (стор.:156-157)
  20. а б Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: учебник для вузов / В. А. Герасимова, Е. С. Белокурова, А. А. Вытовтов. — Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2005. — 416 с. ISBN 5-94723-971-X (стор.:372)
  21. Жукевич О. М. Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — № 1 (59). — Ч 2. — 2012[недоступне посилання з липня 2019]