Старак Теодозій Васильович

Старак Теодозій Васильович
Народився	12 серпня 1931(1931-08-12) Межибрід, Гміна Сянік, Сяноцький повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер	1 жовтня 1999(1999-10-01) (68 років) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Діяльність	дисидент, громадський діяч, дипломат
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Заклад	Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди

Могила Теодозія Старака на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Теодозій Васильович Старак (12 серпня 1931, с. Межибрід, Сянок, Польща — 1 жовтня 1999, Львів, Україна) — український дисидент, громадський діяч і дипломат. Перший посол незалежної України у Польщі (1991).

Життєпис

Народився на Лемківщині, син Василя Старака — діяча українського суспільно-освітнього товариства «Просвіта».

У березні 1945 року на початковому етапі вирівнювання кордонів був депортований із родиною до Львова. У листопаді 1949 року заарештований НКВС як син ворога народу і учасник самоосвітніх гуртків у школі. Після короткого слідства засланий у концентраційний табір у Караганді. Після шести років табору та заслання, у межах хрущовської амністії повертається до Львова. У 1956—1961 роках навчався на факультеті славістики Львівського університету, отримав фах польського філолога. Відтак працював у Львівському університеті, брав участь у русі шестидесятників — молодого покоління української інтелігенції, яке активізувалося в часи відлиги після XX і XXII з'їздів КПРС. Найважливішими постатями того покоління були також Дмитро Павличко, Василь Стус, Іван Драч, В'ячеслав Чорновіл, Богдан Горинь, Михайло Горинь і Левко Лук'яненко. Левко Лук'яненко, юрист, за організацію підпільної партії — Української Робітничо-Селянської Спілки був засуджений у 1961 році до смертної кари (покарання було пом'якшене до п'ятнадцяти років ув'язнення, які він відбув повною мірою).

Теодозій Старак у 1965 році був звільнений з роботи та заарештований разом з Михайлом та Богданом Горинями на хвилі арештів української інтелігенції, одночасній з показовим процесом Даніеля та Синявського в Москві. Після виходу на волю утримувався з принагідних занять, зокрема як сільський учитель (село Підбірці), у 1969 році отримав роботу редактора в польській редакції видавництва Радянська Школа, де працював офіційно до 1990 року. Водночас редагував підпільну газету забороненої в СРСР із 1946 року Греко-католицької Церкви  — Віра Батьків.

Після розпаду СРСР та здобуття Україною незалежності (1991) став першим дипломатичним представником незалежної української держави в Польщі у ранзі повіреного у справах — charge d'affaires. Він організував дипломатичне представництво від основ — значною мірою за власні кошти — звідси прізвисько літаючого амбасадора (адже він не мав навіть власного водія). Після підвищення ранги дипломатичних представництв Польща та України до рівня Посольств — до квітня 1998 року перший радник Посольства України у Польщі (перший заступник посла).

У 1997 році обраний Головою Світової федерації українських лемківських об'єднань (СФУЛО). 1998 року у співавторстві з С. Й. Левинською видав польсько-український словник. Після 1991 року автор численних інтерв'ю та публікацій в українській та польській пресі.

Помер після тривалої важкої хвороби 1 жовтня 1999 року у віці 68 років у Львові. Похований на полі 67 Личаківського цвинтаря.

За представленням Економічного Товариства Польща-Україна 13 жовтня 1999 року Теодозій Старак був посмертно відзначений Командорським Хрестом Ордену «За заслуги перед Польщею». Відзнаку вдові, українській поетесі Любові Горбенко, вручили 19 березня 2002 року в Ратуші у Львові від імені уряду Польської Республіки Анджей Росінський і Збігнєв Місяк. Теодозій Старак — єдиний, окрім пізнішого посла України в Польщі поета Дмитра Павличка, громадянин України, відзначений подібною нагородою.

Бібліографія

• Польсько-український словник. Słownik polsko-ukraiński / упоряд. С. Й. Левінська, Т. В. Старак. — Львів: Світ, 1998. — 303 с. — ISBN 5-7773-0884-8.
• Літаючий амбасадор. Теодозій Старак: особистість: вибрані статті та інтерв'ю (1989—1999); Вибрані документи, матеріали, виступи; Спогади про Теодозія Старака / Львівський національний університет імені Івана Франка; упоряд. Л. Горбенко. — Львів: Простір-М, 2001. — 211 с. — ISBN 5-7773-0450-8.

Посилання

• Найвища відзнака за розвиток українсько-польської співпраці // незалежний український культурологічний часопис «Ї»
• Distinguished award for the development of Ukrainian-Polish cooperation // незалежний український культурологічний часопис «Ї»