Сардачук Петро Данилович
Петро́ Дани́лович Сардачу́к (нар. 11 липня 1938, с. Звози, Волинське воєводство, Польська Республіка — пом. 21 січня 2022) — радянський і український партійний діяч і дипломат. Кандидат історичних наук з 1970 року. Член Комсомолу та Комуністичної партії України, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.
Генеральний консул СРСР в Кракові. Заступник Міністра закордонних справ України. Другий Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словаччині (впродовж 1993—1994 років), четвертий Посол в Польщі (у 1994—1998 роках) і третій Посол у Фінляндії (у 2001—2003 роках), за сумісництвом в Ісландії. Завідувач кафедри Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Нагороджений державними нагородами СРСР (ордени Дружби народів і «Знак Пошани») і України (Почесною відзнакою Президента України та орденом «За заслуги» II ступеню), а також Командорським хрестом із зіркою ордену «Заслуг перед Республікою Польща».
Петро Данилович Сардачук народився 11 липня 1938 в українському селі Звози, що на той час входило до складу Волинського воєводства Польської Республіки (нині — Ківерцівської міської громади Луцького району Волинської області). У 1960 році закінчив історичний факультет Львівський державний університет. Після випуску з університету, впродовж 1960—1962 років працював вчителем в середній школі та директором школи.
З 1962 року до 1975 року Сардачук працював на комсомольській та партійній роботі в Києві, Львові, Івано-Франківську. 1970 року захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата історичних наук, при тому, що історіографія[en] в часи СРСР була елементом державної пропаганди. З 27 грудня 1975 до 1984 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.
З 1984 року Петро Сардачук розпочав дипломатичну роботу в Міністерстві закордонних справ СРСР. Впродовж 1984—1985 років працював радником Управління соціалістичних країн Європи МЗС СРСР. У 1986 році Петро Данилович закінчив Дипломатичну академію МЗС СРСР. По завершенню навчання у 1986 році Сардачук був призначений генеральним консулом СРСР в Кракові де працював до 1991 року. Перед самим розпадом СРСР впродовж 1991 року працював завідувачем відділу Третього європейського управління МЗС СРСР.
Після проголошення незалежності України перейшов працювати в Міністерство закордонних справ України начальником Консульського відділу у 1991—1993 роках. Надалі перебував на посадах Надзвичайного і Повноважного Посла:
- з вересня 1993 року до грудня 1994 року — послом в Словаччині;
- з грудня 1994 року до грудня 1998 року — послом в Польщі;
- з лютого 1999 року до жовтня 2001 року — на посаді заступника Міністра закордонних справ України;
- з жовтня 2001 року до липня 2003 року — послом в Фінляндії;
- з квітня 2002 року по до липня 2003 року — послом за сумісництвом в Ісландії.
Після звільнення з дипломатичної служби Петро Сардачук працював радником-консультантом МЗС.
Останні роки працював професором і завідувачем кафедри міжнародних відносин в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (з 2007 до 2011 року).[2]
Похований у родинному гробівці на 45 полі Личаківського цвинтаря.
Автор публікацій з питань діяльності Дипломатичної служби України, зовнішньої політики України.
- СРСР:
- Україна:
- Почесна відзнака Президента України (1996)[3];
- Орден «За заслуги» II ступеню (2000)[4].
- Інші:
- Командорський хрест із зіркою ордену «Заслуг перед Республікою Польща» (Польща, 1997);
- Орден Христа Спасителя (Українська православна церква Київського патріархату).[2]
- ↑ Послом за сумісництвом в Ісландії призначений у квітні 2002 року
- ↑ а б Сардачук Петро Данилович. Сайт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2000 року № 1368/2000 «Про нагородження орденом "За заслуги"»
- Сардачук Петро Данилович. Сайт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- Володимир Матвієнко. Сардачук Петро Данилович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — С. 437. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4. (укр.)
Це незавершена стаття про українського дипломата. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 11 липня
- Народились 1938
- Померли 21 січня
- Померли 2022
- Випускники Львівського університету
- Випускники Дипломатичної академії МЗС Росії
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» (Почесна відзнака Президента України)
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею»
- Посли України у Фінляндії
- Уродженці Волинського воєводства
- Випускники історичного факультету Львівського університету
- Радянські педагоги
- Директори шкіл
- Комсомольські функціонери
- Члени КПУ
- Кандидати історичних наук СРСР
- Секретарі Івано-Франківського обласного комітету КПУ
- Генеральні консули СРСР в Кракові
- Дипломати України XX століття
- Надзвичайні і Повноважні Посли України
- Посли України в Словаччині
- Посли України в Польщі
- Заступники Міністра закордонних справ України
- Дипломати України XXI століття
- Посли України в Ісландії
- Викладачі Прикарпатського університету імені Василя Стефаника
- Професори
- Поховані на Личаківському цвинтарі