Українська демонологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українська демонологія — сукупність окультних уявлень українців, котрі спираються на віру в злих духів.

Джерела української демонології[ред.ред. код]

На час прийняття християнства тогочасне населення сучасної України сповідувало язичництво, котре спиралося на вірі в уособлення сили стихій, як позитивних так і негативних. Однак з часом, під впливом запровадження християнства, змінився погляд на демонологію: надприродну силу воно остаточно обернуло в силу злу, нечисту[1].

Етнографи вважають, що більшість образів української демонології має дохристиянське походження. Вірування народу в злих духів пов'язувалися з їх уявленнями про навколишній світ. До найпоширеніших в українській демонології образів належать відьми, русалки, мавки, домовики, упирі, вовкулаки, змії, песиголовці тощо.

Українські демонологічні образи[ред.ред. код]

Демонологія у літературних творах[ред.ред. код]

Створені українським народом демонічні образи яскраві, химерні, а втім реальні, так як може бути реальним живопис талановитого колориста, котрий відходить від суворості ліній та витриманості перспективи, натомість відтворює своїм пензлем імпресію образа у вишуканому поєднанні фарб, не могли не відбитися у народних казках та піснях, повсякденному спілкуванні, а також творах українських авторів як класичних, так і сучасних.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін. Словник символів. — 1997.
  • Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. — С. 122—123.
  • Гнатюк В. М. Знадоби до української демонології. — Львів, 1903.
  • Боряк О. О. Пономарьов А. П. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. — К.: Либідь, 1992. — 322 с.
  • Милорадович В. П. Українська відьма. Нариси з української демонології. — К.: Веселка, 1993. — 72 с.

Посилання[ред.ред. код]