Вирлоок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вирлоок[1] (тобто «той, хто має витріщене око»[2]; рос. Верлиока) — в східнослов'янському фольклорі міфологічна істота, що знищує усе живе. Найбільше варіантів казки — в українському фольклорі.

Вирлоока змальовують, як високу однооку істоту з головою, що вкрита шерстю, плечима у піваршина та костуром; мешкає в лісі. У казках виступає в образі вбивці і руйнівника, який нищить усе, що трапляється йому на шляху.

У казках проти нього часто об'єднуються люди, тварини та неживі предмети. Після загибелі чудовиська злі чари зникають і всі його жертви воскресають.

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Винничук, ред. (2006). Зачароване місце: Українська літературна казка. «Піраміда казок». ЛА «Піраміда». ISBN 966-8522-93-1. 
  2. вирлоокий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.