Вій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вій — один з найвідоміших персонажів української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується»[1]. Також можливо, що вій це дух вітру, — з ним пов'язували смерчі та вихори.[2]

« Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть малоросіяни старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув. »

Микола Гоголь, Примітка зроблена Гоголем у однойменному творі.

Згідно окремих етнодосліджень праобразом демона був половецький хан Боняк, «шолудивий Буняк», який 1069 року здійснив напад на Київ.[3]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська минувшина. — С.220
  2. Ґейштор Александр. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. — К. : ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2014. — С. 178. — ISBN 978-617-7023-22-6.
  3. Народні вірування, демонологія, космогонія(укр.)