Егір (міфологія)
| Егір бук. Ægir  | |
|---|---|
 | |
| Міфологія | скандинавська міфологія[1] |
| Божество в | скандинавська міфологія |
| Батько | Fornjótrd[2] |
| Діти | Nine Mothers of Heimdallrd, Nine Daughters of Ægird[1], Kólgad[1], Bárad[1], Unnd[1], Hrönnd[1], Himinglævad[1], Hefringd[1], Dúfad[1], Blóðughaddad[1] і Bylgjad[1] |
| Родичі | Геймдаль |
| Персонаж твору | Мова поезії[3], Молодша Едда[3], Мова Ґрімніра[3], Hymiskviðad[3] і Словесні чвари Локі[3] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Егір (давньосканд. Ægir) — в скандинавській міфології велетень (йотун) в світовому океані; його дружина Ран своїм неводом ловить мореплавців та зупиняє кораблі. Егір перебуває у дружніх стосунках з богами-асами: він запрошує їх до себе на бенкет й сам їх відвідує. В поезії він є описом або втіленням спокійного моря[4]. (На зображенні разом з дочками варить пиво)
Багатьма рисами Егір нагадує античного Нептуна.
В Егіра та його дружини Ран було дев'ять дочок, яких називали дівами хвиль:
- Бара (давньосканд. Bára або Dröfn) — «Хвиля»
- Блодуггадда (давньосканд. Blóðughadda) — «Зі Скривавленим Волоссям» (колір хвиль після битви)
- Бюльгья (давньосканд. Bylgja) — «Морський Вал»
- Дуфа (давньосканд. Dúfa) — «Хвиля, Що Мучиться»
- Гефрінг (давньосканд. Hefring) — «Хвиля, Що Пульсує»
- Гімінглева (давньосканд. Himinglæva) — «Хвиля, Що Віддзеркалює Небо»
- Грьонн (давньосканд. Hrönn) — «Хвиля, Що Чіпляється»
- Кольга (давньосканд. Kólga) — «Жахлива Хвиля»
- Унн (давньосканд. Unnr або Uðr) — «Хвиля»
За однією з теорій, дев'ять доньок Егіра та Ран асоціюються з дев'ятьма матерями Геймдалля.
На честь Кольги названо астероїд 191 Колга, відкритий 1878 року.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 21–23. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
- ↑ Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 21–23, 115. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
- ↑ а б в г д Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 22. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
- ↑ Эгир // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егір (міфологія)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.).
- Cleasby, Richard, Guðbrandur Vigfússon (1957). An Icelandic-English Dictionary. 2nd ed. with supplement by William A. Craigie. Clarendon Press. Repr. 1975. ISBN 9780198631033.
- de Vries, Jan (1956). Altgermanische Religionsgeschichte Volume 1. 2nd ed. Berlin: de Gruyter. Repr. 1970.
- Faulkes, Anthony (tr. and ed.) (1987). Snorri Sturluson. Edda. Everyman Classics. Repr. 1998. ISBN 0-460-87616-3.
- Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs [Архівовано 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]. Oxford University Press. ISBN 0-19-515382-0.
- Simek, Rudolf (1993). Dictionary of Northern Mythology, tr. Angela Hall. Cambridge: Brewer. Repr. 2000. ISBN 0-85991-513-1.
_from_Die_Helden_und_G%C3%B6tter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
