Гарун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураТермінологія


Гарун (араб. ‎ هارون‎), (біблійний Аарон) — пророк (набі) Аллаха, старший брат і помічник пророка (расула) Муси. Він був сином Імрана і нащадком Якуба (Якова).

Історія Гаруна в Корані[ред. | ред. код]

В коранічних оповідях про Мусу Аллах призначає Гаруна помічником Муси, бо останній боявся своєї високої місії, відчував себе фізично слабким, не був красномовним. Гарун разом з Мусою з'явилися до Фірауна з вимогою відпустити ізраїльський народ. Після виходу з Єгипту, за відсутності Муси, Гарун не зумів спинити ізраїльтян, які стали поклонятися тельцю замість Аллаха (7:148/146—151/150; 20:29/30—33/34; 90/92—94/95; 28:34—35) (також див. Муса).

Гарун у мусульманському переданні[ред. | ред. код]

В післякоранічних переданнях розповідається про велику любов ізраїльтян до Гаруна, про його смерть у печері. Досі як могила Гаруна вшановується печерне поховання у скелі в Південній Йорданії коло Петри. Образ Гаруна пов'язувався в мусульманському богослов'ї з уявленням про те, що у кожного великого пророка був помічник, що практично здійснював його і Аллаха вказівки.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]