Якуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Якуб (араб. ‎ يعقوب), (біблійний Яків) — один із мусульманських пророків (набі). Онук пророка Ібрагіма (Авраама) від його молодшого сина Ісхака (Ісаака). Його також називали Ісраїлом (Ізраїлем). Був посланий до людей, що жили в Канані (Ханаані). Якуб мав 12 синів, які стали родоначальниками ізраїльтян.

Якуб в ісламській традиції[ред. | ред. код]

За переданням у Якуб народився в Сирії. Після смерті свого батька Ісхака, за порадою матері, він поїхав до її брата в Харран. Там Якуб жив впродовж сорока років і служив своєму дядькові. Спочатку він одружився зі старшою дочкою свого дядька Лайлою (Лія). Від цього шлюбу у нього народилися сини Рабіл (Рувим), Шамун (Семеон), Лаві (Левій), Яхуда (Юда), Заблун (Завулон), Ісахар (Іссахар) і дочка Дінар. За сім років Якуб одружився з сестрою Лайли Рахіллю. Від Рахілі у нього народилися сини Юсуф (Йосиф) і Буньямин (Веніамин).
Окрім цих жінок у якуба були наложниці Балха і Зульфа. Від Балхи у нього народились сини Дан і Нафралі, а від Зульфи — Ашир (Асир) і Джад (Гад).
Після того, як Аллах зробив Якуба своїм пророком, він разом з сім’єю переїхав до Кенану (Ханаан), до народу якого він був посланий. Завдяки проповіді Якуба, багато людей увірували.
Загалом мусульманська історія про Якуба і його синів практично повторює біблійну.
Коли вже перед смертю в Єгипті Якуб запитав своїх синів: «Чому ви будете поклонятися після мене?», вони відповіли йому: «Ми будемо поклонятися твоєму Богові і Богові твоїх батьків — Ібрагіма, Ісмаїла і Ісхака, Богові єдиному, йому ми віддаємося» (Коран, 2:133).
В післякоранічних переданнях особлива увага приділяється розповіді про боротьбу Якуба і Ісава ще в утробі матері, коли Ісав силою відтіснив Якуба, який повинен був з’явитися на світ першим. Наводиться багато сюжетів, пов’язаних з історією Юсуфа: Якуб дізнається про злочин синів від вовка, що у чудесний спосіб заговорив; на віддалі відчував, що його син живий і т. д.
Прийнято вважати, що на початку мекканського періоду Мухаммед вважав Якуба сином Ібрагіма. Однак відповідні місця коранічного тексту з великою долею вірогідності слід розуміти як перелік пророків серед нащадків Ібрагіма, ан е як перелік його синів.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]