Іса ібн Мар'ям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Іса ібн Мар'ям (араб. عيسى بن مريم‎‎), (біблійний Ісус Христос) — в ісламі один з найбільших пророків (расул, улу-л-азм), надісланий до народу Ізраїлю, останній перед Мухаммедом. Він прийшов, щоб підтвердити істинність Таури (Тори). Йому було послане нове писання Інджил (Євангеліє)

Коранічний образ Іси[ред. | ред. код]

У Корані Іса називається аль-масих (месія), саліх (праведник), каліма (слово) Аллаха, каул аль-хакк (промова істини) і т. д.
Образ Іси посідає у Корані особливе місце. Він вважається наближеним до Аллаха (3:45/40), що давало привід говорити про його напівангельську природу. Він був вознесений до Аллаха на небо (3:55/48); 4:158/156) і подібний до Адама, бо також був створений Аллахом (3:59/52). Він особливо пов’язаний з Мухаммедом, бо передбачив його прихід (61:6). Як і у Мухаммеда, у нього був помічник, що зазвичай ідентифікується з Джибраїлом (2:87/81; 253/254). Разом з тим у Корані підкреслюється, що Іса — раб Аллаха (43:59), а не його син і не божество (9:30—31; 5:72/76). У Корані заперечується ідея Трійці, під якою хибно розуміються три божества — Аллах, Іса і його мати Мар'ям (4:171/169; 5:73/77, 116).

Мар'ям з Ісою (давня перська мініатюра)

Досить докладно у Корані описане чудесне народження Іси. Ангели (чи один ангел у людській подобі) повідомили Мар'ям, що вона за словом Аллаха, лишаючись незайманою, народить сина, що буде посланцем Аллаха, проповідником Писання і чудотворцем. Дитина, що народилася, промовила до Мар'ям, що Аллах полегшить її муки, дарувавши плоди з пальми під якою вона народжувала і змусивши бити під нею джерело. Він же наказав мовчати, коли її почнуть розпитувати. Вона мовчала у відповідь на докори одноплемінників, та замість неї заговорила новонароджена дитина, пояснюючи, що вона — посланець Аллаха (3: 42/37—50/44; 19:16—34/35; 23:50/52 — коранічне відображення історії втечі до Єгипту).
У пророцтві ангела про майбутнє Іси йдеться про те, що доказами його пророчої місії будуть чудеса — він вдихне життя у глиняні фігурки птахів, зцілить сліпого і прокаженого, буде воскрешати мертвих і відкривати приховане (3:48/43). Частина людей увірувала в Ісу, у нього з’явилися помічники-апостоли (хаваріюн) (3:52/45—53/46; 61:14). Коли вони попросили дарувати їм їжу з неба, Аллах послав їм її (5:110—115).
Коран заперечує смерть Іси на хресті. Запевняється, що всупереч твердженням його ворогів, вони «не вбили його і не розіп’яли, та це лише здалося їм» (4:157/156—159/157). Іса був вознесений до Аллаха на небо, де він буде до настання Суду. У судний день він постане перед Аллахом, разом з іншими пророками, і буде свідчити проти невірних (5:109/108; 4:159/157). Натяком на друге пришестя Іси вважається вказівка в Корані на те, що він буде «ознакою» наближення Суду (43:61).

Походження коранічного образу Іси[ред. | ред. код]

В Корані сказано про Ісу значно більше, ніж про інших пророків. Художня форма оповідей про нього, діалоги Мар'ям і ангелів, Іси та Аллаха, свідчать про широке поширення у Аравії VII ст. псевдохристиянських переказів, пов’язаних з різними середовищами — з ефіопськими і єменськими монофізитами, сирійськими гностиками, з прихильниками дрібних сектантських течій. У Корані відображені деякі апокрифічні Євангелія, наприклад Євангеліє дитинства. Деякі коранічні уявлення здаються викривленням християнських поглядів на історію Ісуса Христа, насправді вони відображають погляди різноманітних християнських сект, юдео-християн, частково гностиків. Численні тексти свідчать про симпатію до християнства на початковій стадії створення Корану. Згідно з вірогідним переданням, сура «Мар'ям», у якій йдеться про народження Іси, читалась мусульманськими втікачами з Мекки перед ефіопським правителем, як доказ близькості проповіді Мухаммеда до християнства.

Образ Іси у мусульманському переданні[ред. | ред. код]

Мусульманське передання доповнює викладені у Корані християнські легенди, зокрема історію народження Іси. У них переважають есхатологічні мотиви, майже не виражені у Корані. Іса діє поруч з Махді (див. Махді), іноді замінює його. За цими легендами Іса перебуває у раю і спуститься звідти напередодні кінця світу. Спуститься він у Палестину, де уб’є лжемесію Даджала. Потім завдяки його молитві, Аллах знищить племена Яджудж і Маджудж (Гог і Магог), які загрожуватимуть всьому людству. Він встановить на землі царство справедливості. Потім він помре і буде похований у Медині поруч з Мухаммедом, а пізніше воскресне разом з усіма. В Мединській мечеті показують місце, призначене для поховання Іси.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]