Хотинський район
| Хотинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Чернівецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Чернівецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7325000000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 61 167 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 716 км² | ||||
| Густота: | 87.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3731 | ||||
| Поштові індекси: | 60000—60055 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Хотин | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 38 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Бринь Тетяна Іванівна | ||||
| Голова РДА: | Ченківський Василь Матвійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Хотинська РДА Хотинська райрада | ||||
| Адреса: | 60000, Чернівецька обл., Хотинський р-н, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2а | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Хоти́нський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Хотин. Площа — 716 км². Дата утворення — вересень 1940 року. Населення становило 62587 осіб (на 1 лютого 2016 року).
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Дністровського району Чернівецької області.
| Тернопільська область (Борщівський район) |
Хмельницька область (Кам'янець-Подільський район) | |
| Заставнівський район | 
|
Кельменецький район |
| Новоселицький район |
Основна річка — Дністер. По ньому проходить північна межа Хотинського району. У південній частині району розмістилися витоки річок Рингач і Черлена — лівих приток Пруту.
Район межує з Хмельницькою та Тернопільською областями.
Хотинський (загальнодержавного значення).
Баламутівська стінка (частково), Гриняцька стінка-1, Гриняцька стінка-2, Хотинська фортеця.
Дарабанське плесо, Орестовський.
Ділянка конвалії, Рухотинський ліс (загальнодержавного значення), Шилівський ліс (загальнодержавного значення).
Городище «Корнешти», Дарабанський мис, Стратотип звенигородської свити силуру, Стратотип пригородської свити силуру.
Джерело «Хотинське», Зарожанська мінеральна, Озеро «Джулин», Широка Криниця.
Бульбони, Колишнє торфовище, Печера «Пресподня».
Буковий праліс, Бучок, Ділянка пралісу, Дубовий праліс, Реліктова бучина.
Хотин — одне з древніх міст України. Його виникнення археологи відносять до VIII століття, коли у східних слов'ян почався активний процес формування державності. Історичну цінність представляють археологічні розкопки, зроблені науковою експедицією Чернівецького державного університету у 1961—1964 роках. Ними виявлено археологічні пам'ятки різних епох — поселення трипільської культури (ПІ тисячоліття до н. е.), ранньозалізної доби (І тисячоліття до н. е.) та слов'янські поселення VI—VIII століть, які дають підстави твердити, що місто Хотин виросло саме із слов'янських поселень. В Х-ХІ ст. місто входило в склад Київської Русі. В середині XII століття Хотин ввійшов до складу Галицького, з 1199 року — Галицько-Волинського князівства. В середині XIV століття місто попало під владу Молдовського князівства.
Хотинський район Чернівецької області утворений у вересні 1940 року. Хотин увійшов до Ліги історичних міст України.
Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 31 сільська рада, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Хотинській районній раді[3].
Місто районного підпорядкування — 1 (Хотин — 10,8 тисячі мешканців). Селищ міського типу немає. Сіл — 38. Всього місцевих рад — 33 (в них депутатів 635). Районних — 1 (в них депутатів 50). Міських — 1 (в них депутатів 36). Сільських — 31 (в них депутатів 549).
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 469 | 6762 | 5055 | 9517 | 7442 | 4436 | 257 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 38 926 | 6588 | 4919 | 9695 | 9201 | 7904 | 619 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 66060 | 91,25 % |
| молдовани | 5102 | 7,05 % |
| росіяни | 927 | 1,28 % |
| білоруси | 79 | 0,11 % |
| румуни | 59 | 0,08 % |
| інші | 171 | 0,24 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 66293 | 91,57 % |
| молдовська | 4996 | 6,90 % |
| російська | 916 | 1,27 % |
| білоруська | 45 | 0,06 % |
| румунська | 37 | 0,05 % |
| інші | 111 | 0,15 % |
Населення району — 68888 осіб, що становить 7,8 % від населення області, з них 10,6 тисячі проживає в Хотині. Густота населення на 1 км². — 101,0 осіб. Площа району — 716 км.
Хотинський район розміщений у північно-східній частині Чернівецької області і зв'язаний мережею автомобільних шляхів з містами України. Хотин розміщений на автомобільному шляху державного значення «Житомир — Чернівці — Тереблече» (на Бухарест через Хмельницький). Відстань до Чернівців: залізницею — 180 км (4 години), шосейними шляхами — 60 км (1 година). Найближча залізнична станція — Кам'янець-Подільський, відстань — 20 км (0,5 години).
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хотинського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,34 % (проголосували 31 610 із 51 533 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,35 % (18 762 виборців); Юлія Тимошенко — 14,49 % (4 580 виборців), Олег Ляшко — 13,03 % (4 118 виборців), Сергій Тігіпко — 2,93 % (926 виборців), Анатолій Гриценко — 2,87 % (906 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,42 %.[6]
Визначною історичною, архітектурною та пам'яткою оборонного зодчества XII—XVIII століть. є побудована у XIII—XVI століттях на крутих схилах правого берега річки Дністер Хотинська фортеця. Це один із найцікавіших об'єктів області для організації відпочинку. Друга з найголовніших історичних пам'яток — курган-могила на полі Ставчанської битви 1739 року. З нагоди її 250-річчя у Ставчанах відрито меморіал пам'яті воїнам, які полягли на полі бою, його увінчує пам'ятний християнський знак, відновлено братські могили воїнів і 54 індивідуальні могили офіцерів.
- ↑ Розпорядження Президента України від 4 лютого 2020 року № 102/2020-рп «Про призначення В. Ченківського головою Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 25 червня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
- Вебсторінка на сайті обласної державної адміністрації
- Хотин — Хотинський портал — Сайт для жителів міста Хотин та Хотинського району
 Населені пункти Хотинського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Анадоли • Атаки • Білівці • Блищадь • Бочківці • Владична • Ворничани • Гордівці • Гринячка • Грозинці • Данківці • Долиняни • Зарожани • Зелена Липа • Каплівка • Керстенці • Клішківці • Колінківці • Корнешти • Круглик • Крутеньки • Малинці • Млинки • Недобоївці • Орестівка • Пашківці • Перебиківці • Поляна • Пригородок • Рашків • Рукшин • Рухотин • Санківці • Ставчани • Чепоноси • Шилівці • Ширівці • Ярівка |
