Центральні Каракуми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральні Каракуми
Країна  Туркменістан[1],  Російська імперія і  СРСР
Пустелі Туркменістану на супутникову знімку

Центральні Каракуми (також Низинні Каракуми; туркм. Merkezi Garagum) — займають центральну частину пустелі Каракуми у Туркменістані.

Центральні Каракуми являють собою понижену рівнину, звідки й походить їхня альтернативна назва — Низинні Каракуми[2].

Від Центральні Каракуми відділені від Заунгузьких Каракумів, що розташовані на підвищеному плато, западиною Унгуз.

У 1972 році Центральні Каракуми стали широко відомі завдяки експедиції російських археологів під керівництвом Віктора Саріаніді, яким вдалось знайти в пісках стародавні міста та інші, дрібніші поселення[3].

Постійне населення майже відсутнє, оскільки підземні води в центральних частинах Каракумів високомінералізовані, добуваються в основному в криницях.

Через Центральні Каракуми планується прокласти газопровід «Центральні Каракуми — Йиланлинська газокомпресорна станція».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Жива пустеля — Каракуми [Архівовано 23 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Знахідки у Центральних Каракумах [Архівовано 2012-12-31 у Wayback Machine.](рос.)