Перейти до вмісту

Пустелі Аравійського півострова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аравійська пустеля
араб. ٱلصَّحْرَاء ٱلْعَرَبِيَّة
Супутниковий знімок Аравійської пустелі. Жовтим обведено її екорегіон за версією WWF.
Супутниковий знімок Аравійської пустелі. Жовтим обведено її екорегіон за версією WWF.
Супутниковий знімок Аравійської пустелі. Жовтим обведено її екорегіон за версією WWF.
22° пн. ш. 46° сх. д. / 22° пн. ш. 46° сх. д. / 22; 46
Країна  Саудівська Аравія,  Оман,  Ємен,  Ірак,  Йорданія і  ОАЕ Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняАравійський півострів, Азія
ТипПіщана, субтропічна, ерги та хамади
Площа2 330 000 [1] км²
CMNS: Аравійська пустеля у Вікісховищі

Араві́йська пусте́ля (араб. ٱلصَّحْرَاء ٱلْعَرَبِيَّة) — великий пустельний екорегіон в Західній Азії, що охоплює майже весь Аравійський півострів.[1] З площею 2,33 млн км², це друга за величиною спекотна пустеля у світі після Сахари та п'ята за загальною площею.[2] Вона є продовженням великого поясу пустель, що простягається від Сахари через Синайський півострів.[3]

Пустеля розташована на території дев'яти країн: Саудівської Аравії, Йорданії, Іраку, Кувейту, Катару, Бахрейну, ОАЕ, Оману та Ємену.[1] Її центральну і південну частини займає Руб-ель-Халі, один із найбільших суцільних піщаних масивів на планеті, відомий як «Порожній квартал».[4]

Екорегіон характеризується екстремальними кліматичними умовами, гіперпосушливістю, унікальною біотою, адаптованою до виживання, та глибокою культурно-історичною спадщиною.[5] Археологічні дані свідчать про те, що в минулому клімат регіону був значно вологішим, що дозволяло існувати тут річкам, озерам і саванам, які підтримували життя ранніх людських популяцій.[6] Пустеля відіграє ключову роль у світовій економіці завдяки величезним покладам нафти та природного газу,[1] відкриття яких у XX столітті докорінно змінило регіон.[7]

Геологічна історія

[ред. | ред. код]

Формування Аравійської пустелі пов'язане з геологічною історією Аравійської плити.[8] Протягом більшої частини фанерозойського еону ця територія була покрита мілководним морем Тетіс, де накопичувалися потужні шари осадових порід, багатих на органічні рештки, що згодом стали джерелом вуглеводнів.[8] Підняття плити, особливо в олігоцені та міоцені, пов'язане з рифтогенезом у Червоному морі та Аденській затоці, призвело до відступу моря та оголення цих осадових формацій.[1] Глобальні кліматичні зміни, зокрема посилення мусонних циклів та початок льодовикових періодів у плейстоцені, спричинили аридизацію (опустелювання) регіону.[8]

Рельєф та основні регіони

[ред. | ред. код]

Рельєф Аравійської пустелі надзвичайно різноманітний і включає кілька типів ландшафтів:[1]

  • Ерги (піщані моря): величезні території, вкриті піщаними дюнами.[1]
  • Гамади: кам'янисті плато, з поверхні яких вітер здув дрібні частинки.[1]
  • Регі (серіри): гравійні рівнини.[9]
  • Ваді: сухі річкові долини, які заповнюються водою лише після рідкісних злив.[1]
  • Себхи: солончакові западини, що утворюються в місцях випаровування води.[8]

Пустеля поділяється на кілька географічних регіонів, кожен з яких має унікальні характеристики:

Руб-ель-Халі («Порожній квартал»)

[ред. | ред. код]

Це найбільша у світі безперервна піщана пустеля (ерг),[10] що займає площу близько 650 000 км² на території Саудівської Аравії, Оману, ОАЕ та Ємену.[10] Ландшафт характеризується різноманітними типами дюн: лінійними, барханами та гігантськими зіркоподібними дюнами,[10] висота яких може перевищувати 250 метрів.[4] Регіон є одним із найпосушливіших місць на Землі, з річною кількістю опадів менше 35 мм.[10]

Великий Нефуд

[ред. | ред. код]

Велика піщана пустеля (площа близько 65 000 км²) на півночі Аравійського півострова.[11] Вона відома своїми яскраво-червоними пісками (через високий вміст оксиду заліза) та масивними поперечними дюнами, що можуть сягати 90 метрів у висоту.[11] Взимку тут випадає більше опадів, ніж у Руб-ель-Халі, що підтримує ріст сезонних трав.[11]

Дехна

[ред. | ред. код]

Довга (близько 1300 км) і вузька смуга червоних пісків, що простягається від Нефуду на півночі до Руб-ель-Халі на півдні, утворюючи дугу.[12] Вона слугує своєрідним мостом між двома великими пустелями і є важливим пасовищем для бедуїнів після дощів.[12]

Вахіба

[ред. | ред. код]

Піщана пустеля в Омані, що займає площу близько 12 500 км².[13] Вона відокремлена від Руб-ель-Халі та має унікальну біоту, включаючи багато ендемічних видів.[14] Регіон є популярним місцем для туризму та наукових досліджень через чітко визначені межі та різноманітність дюн.[13]

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат Аравійської пустелі є одним з найекстремальніших у світі.[1] Він класифікується як спекотний пустельний клімат (BWh за класифікацією Кеппена).[9]

  • Температура: Середні літні температури коливаються близько 40 °C,[1] але часто перевищують 50 °C.[9] Рекордно високі температури сягають 55 °C.[15] Добові коливання є значними: після спекотного дня нічна температура може різко впасти.[1] Взимку вночі можливі заморозки, особливо у північних та гірських районах, де температура може опускатися до -12 °C.[16]
  • Опади: Рівень опадів вкрай низький, в середньому 80–100 мм на рік,[16] але розподілені вони дуже нерівномірно.[9] Більшість опадів випадає у вигляді коротких інтенсивних злив між листопадом і квітнем.[16] У Руб-ель-Халі дощі можуть не йти роками.[10]
  • Вітри: Сильні вітри є характерною рисою пустелі.[1] Хамсин — північно-західний вітер, що дме навесні та влітку,[16] часто спричиняючи потужні піщані та пилові бурі, які можуть тривати кілька днів і значно погіршувати видимість.[16]

Рослинний і тваринний світ

[ред. | ред. код]

Незважаючи на суворі умови, пустеля підтримує дивовижне біорізноманіття.[4]

Адаптації до умов пустелі

[ред. | ред. код]

Виживання в пустелі вимагає унікальних адаптацій:[17]

  • Фізіологічні: Багато тварин є нічними, щоб уникнути денної спеки.[17] Вони мають ефективні механізми збереження води, наприклад, виробляють концентровану сечу (як верблюд або орикс).[17]
  • Поведінкові: Тварини ховаються в норах або в тіні скель протягом дня.[17] Деякі, як піщана газель, можуть долати величезні відстані в пошуках їжі та води.[4]
  • Рослинні: Рослини-ксерофіти мають глибоку кореневу систему, маленьке листя (або колючки) для зменшення випаровування, та восковий наліт.[18] Деякі рослини-ефемери проростають, цвітуть і дають насіння лише за кілька днів після дощу.[18]

Флора

[ред. | ред. код]

Флора Аравійської пустелі налічує близько 3000 видів, багато з яких є ендемічними.[4] Рослинність сильно залежить від наявності води і зосереджена у ваді, оазисах та напівпустельних районах.[18] Типові представники:

Фауна

[ред. | ред. код]

Фауна пустелі включає види, що пристосувалися до спеки та посухи.[20]

Історія та археологія

[ред. | ред. код]

Доісторичний період: «Зелена Аравія»

[ред. | ред. код]

Всупереч сучасному образу, Аравія переживала періоди значного зволоження, відомі як «Зелена Аравія».[6] Під час Міжльодовиків'я мусонні дощі проникали далеко на північ, перетворюючи пустелю на савану з річками, озерами та болотами.[5] Останні дослідження виявили сліди понад 10 000 стародавніх озер.[5] Ці вологі періоди дозволяли раннім гомінінам, включаючи Homo sapiens, розселятися з Африки на територію Азії.[6] Археологи знайшли численні кам'яні знаряддя праці палеолітичного та неолітичного періодів,[26] а також скам'янілі кістки слонів, бегемотів та інших тварин савани.[6]

Монументальна архітектура давнини

[ред. | ред. код]

З висиханням клімату близько 7000-8000 років тому люди почали створювати монументальні кам'яні споруди.[27]

  • Мустатілі: (з араб. «прямокутник») — це величезні прямокутні кам'яні споруди, довжиною до 600 метрів, знайдені на півночі Аравії.[27] Їхній вік сягає 7000 років, що робить їх старішими за єгипетські піраміди.[27] Всередині мустатілів знаходять кістки тварин (переважно великої рогатої худоби), що вказує на їхнє ритуальне призначення, можливо, як місця для жертвоприношень.[27]
  • «Пустельні змії» (Kites): Це масштабні кам'яні структури, що складаються з довгих стін, які сходяться до загону.[28] Вони використовувалися для масового полювання на диких тварин, таких як газелі.[28]

Наскельне мистецтво та торгові шляхи

[ред. | ред. код]

Тисячі петрогліфів, знайдених по всій пустелі, зображують сцени полювання, одомашнених тварин (верблюдів, коней), людські постаті та абстрактні символи.[29] Вони є безцінним джерелом інформації про життя, вірування та зміни в навколишньому середовищі.[29]

З одомашненням верблюда близько 3000 років до н. е. пустеля перетворилася з бар'єру на міст.[30] Через неї пролягли трансконтинентальні торгові шляхи, найвідомішим з яких був Шлях пахощів.[30] Цим шляхом каравани перевозили ладан та мирру з півдня Аравії (сучасний Ємен та Оман) до портів Середземномор'я.[30] Це сприяло розквіту таких цивілізацій, як Набатейське царство (зі столицею в Петрі) та Сабейське царство.[30]

Населення та культура

[ред. | ред. код]

Бедуїни: традиційний спосіб життя

[ред. | ред. код]

Історично Аравійська пустеля була домом для бедуїнів — кочових племен, чиє життя оберталося навколо верблюда.[31] Верблюд давав молоко, м'ясо, шерсть для одягу та був основним транспортним засобом.[31] Суспільство було організоване за племінним принципом, де лояльність до родини та клану була найвищою цінністю.[31] Бедуїнська культура славиться своєю гостинністю, складною усною поезією, що оспівує любов, війну та життя в пустелі, а також глибокими знаннями астрономії (для навігації) та слідопитства.[32]

Фольклор та міфологія

[ред. | ред. код]

Пустеля є джерелом багатого фольклору.[33] У ньому фігурують джини — духи, що можуть бути як добрими, так і злими, і мешкають у безлюдних місцях.[33] Легенди розповідають про загублені міста, такі як Ірам в пустелі Руб-ель-Халі, що був нібито знищений Богом за гріхи його мешканців.[33] Інші міфічні істоти, як-от гуль, є перевертнями, що заманюють подорожніх на смерть.[33]

Економіка та ресурси

[ред. | ред. код]

Нафта і газ: основа економіки

[ред. | ред. код]

Відкриття комерційних покладів нафти в 1938 році в Саудівській Аравії стало поворотною точкою в історії регіону.[7] Доходи від експорту вуглеводнів дозволили країнам Перської затоки здійснити стрімкий стрибок у розвитку, побудувати сучасні міста, інфраструктуру та системи соціального забезпечення.[34] Під пісками Аравійської пустелі знаходяться одні з найбільших у світі нафтових родовищ, зокрема Гавар — найбільше у світі за запасами.[34]

Розвиток нових секторів

[ред. | ред. код]

Розуміючи скінченність вуглеводневих ресурсів, країни регіону активно диверсифікують свої економіки.[35]

  • Відновлювана енергетика: Високий рівень сонячної радіації робить пустелю ідеальним місцем для сонячних електростанцій.[36]
  • Гірничодобувна промисловість: Ведеться розвідка та видобуток фосфатів, бокситів, золота та інших корисних копалин.[1]

Туризм та рекреація

[ред. | ред. код]

Інвестуються мільярди доларів у розвиток туристичних проєктів, таких як історико-культурний центр Аль-Ула та футуристичне місто Неом у Саудівській Аравії.[37] Аравійська пустеля пропонує широкий спектр туристичних розваг.[38]

  • Пустельні сафарі: Екстремальні поїздки на позашляховиках по дюнах (дюнинг або dune bashing) є надзвичайно популярними, особливо в ОАЕ.[39]
  • Сендбординг: Катання на дошці з високих піщаних дюн, що є пустельним аналогом сноубордингу.[40]
  • Спостереження за зірками: Віддалені райони пустелі, вільні від світлового забруднення, є одними з найкращих місць у світі для астротуризму.[41] У Саудівській Аравії створюються «парки темного неба».[42]
  • Культурний туризм: Відвідування бедуїнських таборів, знайомство з їхньою кухнею, музикою, соколиним полюванням та катання на верблюдах.[43]
  • Пригодницький туризм: Трекінг, пішохідний туризм та катання на гірських велосипедах по маркованих стежках у таких місцях, як Ваді-Рам у Йорданії.[44]

Екологічні проблеми та природоохоронні заходи

[ред. | ред. код]

Крихка екосистема Аравійської пустелі стикається з серйозними загрозами.[14]

Проблеми

[ред. | ред. код]
  • Деградація земель: Надмірне випасання худоби та нерегульований рух транспорту знищують рослинний покрив, що призводить до ерозії ґрунту.[45]
  • Водний стрес: Надмірне використання підземних вод для сільського господарства та міських потреб виснажує невідновлювані водоносні горизонти.[8]
  • Забруднення: Промислові викиди, розливи нафти та забруднення пластиком завдають шкоди дикій природі.[46]
  • Браконьєрство: Незаконне полювання в минулому поставило на межу зникнення багато видів, зокрема аравійського орикса та леопарда.[47]

Природоохоронні заходи

[ред. | ред. код]
  • Створення заповідників: Країни регіону створили мережу природоохоронних територій.[48] Найвідоміші — Урук-Бані-Маарід (Саудівська Аравія), Дубайський пустельний заповідник (ОАЕ), Заповідник аравійського орикса (Оман).[49]
  • Програми реінтродукції: Успішні програми з розведення в неволі та повернення в дику природу аравійського орикса, газелей та інших видів є прикладом ефективних природоохоронних зусиль.[47]
  • Розвиток екотуризму: Сприяння сталому туризму, який мінімізує вплив на довкілля та підтримує місцеві громади.[50]

Аравійська пустеля в культурі

[ред. | ред. код]

Аравійська пустеля завжди захоплювала уяву людей і знайшла відображення у світовій культурі.[51]

  • Література: Класичними творами є «Сім стовпів мудрості» Т. Е. Лоуренса та «Аравійські піски» Вілфреда Тезігера, які описують подорожі пустелею та життя бедуїнів.[52]
  • Кіно: Епічні пейзажі пустелі стали тлом для багатьох відомих фільмів, зокрема «Лоуренс Аравійський» (1962), знятого у Ваді-Рам,[53] а також для сучасних блокбастерів, як-от «Дюна» та «Зоряні війни».[51]
  • Символізм: У культурі пустеля часто символізує випробування, духовний пошук, чистоту та вічність.[30] Вона є центральним елементом в історії ісламу.[31]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Arabian Desert. Britannica. Процитовано 11 липня 2025.
  2. ↑ Where Does the Arabian Desert Lie?. WorldAtlas. Процитовано 14 липня 2025.
  3. ↑ Desert. National Geographic Education. Процитовано 14 липня 2025.
  4. 1 2 3 4 5 Arabian Desert. One Earth. Процитовано 14 липня 2025.
  5. 1 2 3 A 'green' Sahara-Arabian desert during the past. Max Planck Society. Процитовано 14 липня 2025.
  6. 1 2 3 4 The Green Sahara. National Geographic. Процитовано 14 липня 2025.
  7. 1 2 Oil Discovered in Saudi Arabia. National Geographic Education. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 14 липня 2025.
  8. 1 2 3 4 5 Arabian Deserts: Nature, Origin and Evolution. ResearchGate. Процитовано 14 липня 2025.
  9. 1 2 3 4 Arabian Desert: Facts, Geography, and Climate. See Wadi Rum. Процитовано 14 липня 2025.
  10. 1 2 3 4 5 Rub' al-Khali. Britannica. Процитовано 14 липня 2025.
  11. 1 2 3 Nafud. Britannica. Процитовано 14 липня 2025.
  12. 1 2 Discover Al Dahna Desert. Visit Saudi. Процитовано 14 липня 2025.
  13. 1 2 Sharqiya (Wahiba) Sands. Lonely Planet. Процитовано 14 липня 2025.
  14. 1 2 Південно-Західна Азія: більша частина Саудівської Аравії, а також частково Оман, Об'єднані Арабські Емірати, Ємен, Єгипет, Ірак, Йорданія та Сирія. ww.worldwildlife.org. Процитовано 14 липня 2025.
  15. ↑ Arabian Desert Facts & Worksheets. KidsKonnect. Процитовано 14 липня 2025.
  16. 1 2 3 4 5 Arabian Desert - Climate. Britannica. Процитовано 14 липня 2025.
  17. 1 2 3 4 5 Fascinating Facts About the Arabian Desert That Will Surprise You. Science Struck. Процитовано 14 липня 2025.
  18. 1 2 3 4 5 Plants in the Arabian Desert (PDF). Quranic Botanic Garden. Процитовано 14 липня 2025.
  19. ↑ How flowers bloom in the Arabian desert. National Geographic. Процитовано 14 липня 2025.
  20. 1 2 3 4 The Arabian Desert. A-Z Animals. Процитовано 14 липня 2025.
  21. ↑ Saudi Arabia Wildlife: Animals to Look For. Visit Saudi. Процитовано 14 липня 2025.
  22. ↑ Dubai's Desert Flora and Fauna. Desert City Stays. Процитовано 14 липня 2025.
  23. ↑ Arabian Desert. iNaturalist. Процитовано 14 липня 2025.
  24. ↑ Oman Birding Tour. Birding Ecotours. Процитовано 14 липня 2025.
  25. ↑ Flora and Fauna of Saudi Arabia. Simon Derbyshire's Blog. Процитовано 14 липня 2025.
  26. ↑ Human Artifacts Found Near 46 Ancient Lakes in the Arabian Desert. Smithsonian Magazine. Процитовано 14 липня 2025.
  27. 1 2 3 4 Archaeologists Have Uncovered the Secrets of the ‘Mustatils’. Artnet News. Процитовано 14 липня 2025.
  28. 1 2 Oxford archaeologists discover monumental evidence of prehistoric hunting. University of Oxford. Процитовано 14 липня 2025.
  29. 1 2 Rock Art in the Hail Region of Saudi Arabia. UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 14 липня 2025.
  30. 1 2 3 4 5 Trade between Arabia and the Empires of Rome and Asia. The Metropolitan Museum of Art. Процитовано 14 липня 2025.
  31. 1 2 3 4 The Nomadic Tribes of Arabia. Lumen Learning. Процитовано 14 липня 2025.
  32. ↑ All About Bedouins in the Middle East. Windstar Cruises Blog. Процитовано 14 липня 2025.
  33. 1 2 3 4 10 Fascinating Arabian Myths and Legends. The Culture Trip. Процитовано 14 липня 2025.
  34. 1 2 Arabs, Islam, and Oil. Lumen Learning. Процитовано 14 липня 2025.
  35. ↑ 21st-century Bedouin politics. Brookings Institution. Процитовано 14 липня 2025.
  36. ↑ Solar energy potentials in the Arabian Peninsula. ScienceDirect. Процитовано 14 липня 2025.
  37. ↑ AlUla, Saudi Arabia Travel Guide. Travel + Leisure. Процитовано 14 липня 2025.
  38. ↑ The Arabian Desert. Beautiful World. Процитовано 14 липня 2025.
  39. ↑ The Ultimate Guide To Desert Safari In Dubai. Klook. Процитовано 14 липня 2025.
  40. ↑ Surfing Sand in the Arabian Desert. National Geographic. Процитовано 14 липня 2025.
  41. ↑ Stargazing in Saudi. Visit Saudi. Процитовано 14 липня 2025.
  42. ↑ Saudi Arabia is getting its first dark sky park. CNN. Процитовано 14 липня 2025.
  43. ↑ Camel Trek In Wadi Rum. Wadi Rum Desert Eyes. Процитовано 14 липня 2025.
  44. ↑ Best Trails in Saudi Arabia. AllTrails. Процитовано 14 липня 2025.
  45. ↑ Range management in the arid zones of the Arabian Peninsula. FAO. Процитовано 14 липня 2025.
  46. ↑ Human-made pollution greater threat to Middle East than desert dust. Air Quality News. Процитовано 14 липня 2025.
  47. 1 2 The Arabian Oryx: a case study in reintroduction (PDF). IUCN Library. Процитовано 14 липня 2025.
  48. ↑ National Center for Wildlife. NCW Saudi Arabia. Процитовано 14 липня 2025.
  49. ↑ Dubai Desert Conservation Reserve. Protected Planet. Процитовано 14 липня 2025.
  50. ↑ The Rise of Ecotourism in Desert Safaris. Nara Desert Escapes. Процитовано 14 липня 2025.
  51. 1 2 10 great films set in the desert. BFI. Процитовано 14 липня 2025.
  52. ↑ Walker, John (2023). The Arabian Desert in English Travel Writing Since 1950: A Barren Legacy. Routledge. ISBN 9781032399263.
  53. ↑ Wadi Rum On Film. Wadi Rum Desert Eyes. Процитовано 14 липня 2025.

Література

[ред. | ред. код]
  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
  • Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с.
  • Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : знання, 2008.  — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с.  — ISBN 978-966-346-330-8
  • Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с.
  • Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім.  Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
  • Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2009. — Т. 1. Азія. — 288 с. — ISBN 978-966-580-281-6
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. — ISBN 978-966-439-989-1

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пустелі_Аравійського_півострова&oldid=48199110