Бетпак-Дала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетпак-Дала поблизу озера Балхаш

Бетпак-дала, Бедпак-дала, також Північний Голодний степ (каз. «нещасний степ») — пустеля в Центральній Азії (Казахстан). Розташована між низинами річок Сарису, Чу і озером Балхаш; на півночі близько 46°30 пн. ш. межує з напівпустелею Казахського дрібносопковика. Площа близько 75 000 км².

За будовою поверхні пустеля поділяється на дві частини:

Поклади кам'яного вугілля, свинцю, заліза, гірського кришталю, мармуру та інші.

Клімат різко континентальний, посушливий. Пересічна температура січня -9°C, липня +24°C. Річна кількість опадів 100—200 мм. Річок немає. Зустрічаються невеликі тимчасові солонуваті озера. Водопостачання базується на підземних і ґрунтових водах. Ґрунтисолонцюваті глинясто-щебенюваті сіроземи в комплексі з солончаками і такирами. Рослинність кураєво-полинова.

За часів радянської влади землі стали використовувати як весняно-осінні пасовиська в поєднанні з прилеглими зимовими пасовищами Муюнкумів та літніми — степів Сари-Арка. Обводнене понад 6 млн. га пасовищ, споруджено 1 695 шахтних і 172 артезіанські колодязі.

Література[ред. | ред. код]

  • Н. А. Гвоздецкий, Н. И. Михайлов. Физическая география СССР/Бетпак-Дала —М., 1978.