Цепцевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Цепцевичі
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район Сарненський район
Рада/громада Тутовицька сільська рада
Код КОАТУУ 5625487604
Основні дані
Засноване 1611[1]
Населення 2462
Площа 1,85 км²
Густота населення 1330,81 осіб/км²
Поштовий індекс 34522
Телефонний код +380 3655
Географічні дані
Географічні координати 51°22′29″ пн. ш. 26°24′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Місцева влада
Адреса ради 34522, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Тутовичі, вул. Шкільна, 3; тел. 9-82-33
Карта
Цепцевичі. Карта розташування: Україна
Цепцевичі
Цепцевичі
Цепцевичі. Карта розташування: Рівненська область
Цепцевичі
Цепцевичі

Цепце́вичі (в минулому — Малі Цепце́вичі) — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Населення становить 2462 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Малі Цепцевичі є одним із найдавніших сіл на Україні. Воно, поряд із селами  Тутовичі, Тріскині та Ремчиці, розташоване на правому березі річки Горинь, яку в далеку давнину, коли на теренах України ще панувало язичництво, називали Яринь, на честь бога краси й весняного цвітіння Ярила.

Село відоме з середини XVI століття під назвами Чипечевичі або Чупечевичі.

Офіційна дата започаткування відноситься до 1855 р. Документально уточнений рік заснування Тутович — 1511, Великих Цепцевич — 1620, Тріскинь — 1753. Таким чином, серед своїх сіл — сусідів — це, наймолодше поселення. Його історія тісно пов'язана з історією села Великі Цепцевичі, яке польські пани часто перепродували, що призводило до все більшого закріпачення й утиску селян. І вони неодноразово піднімалися для боротьби проти соціального й національного гніту. Так у серпні 1649 року повстанці напали на Цепцевицький хутір і розгромили панський маєток.

Особливо жорстоко експлуатував селян на початку XIX століття поміщик М. Урбановський, якому тоді належали Великі Цепцевичі. У 1851 році він відкрив там винокурний завод.  

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Малі Цепце́вичі Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії мешкало 535 осіб, налічувалось 83 двори[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 846 осіб (424 чоловічої статі та 422 — жіночої), з яких 764 — православної віри[3].

У 1914 році розпочалася Перша Світова війна, в якій вирішувалась і доля України. В ході її, у листопаді 1917 року в селі було проголошено радянську владу, а в лютому 1919 року повалено. У другій половині вересня 1920 року війська Польщі знову увійшли в м.Сарни і прилеглі до міста території. Було відновлено старі порядки і  польську владу, яка протрималась до 1939 року.

В селі зафункціонувала чотирьохрічна польська школа. Навчання велося польською мовою. У першому і другому класах вивчалися дисципліни читання, письма, малювання, математики, у третьому і четвертому класах викладалися історія, географія, математика, фізика, хімія, читання.

Нелегко доводилося цепцевичанам у часи Другої світової війни. Хоча особливих воєнних битв в селі і околицях не відбувалося, на село було накладене мито із продовольчих товарів.

Багато людей із нашого села добровільно чи примусово входили в число УПА (Українська повстанська армія). Вояки УПА були зацікавлені в тому, щоб не дозволити німцям заволодіти Україною і вивозити з неї її багатства в Німеччину. З цією ціллю всілякими способами організовували перешкоди для пересування німецьких загонів, руйнували шляхи їхнього сполучення й зв'язку.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У 1948 році створений колгосп «Шлях до комунізму».  

У 1961 р. через село було прокладено кам'яне шосе із сполученням Яринівка — Тутовичі. Незабаром побудували продовольчо-промисловий магазин, нове приміщення сільського клубу і школи, в якій і на сьогоднішній день навчається понад 600 дітей. 

Територія села складається з 468 дворів та 2697 жителів. Площа населеного пункту становить 207,6 га. На території села Цепцевичі діє будинок культури, публічно-шкільна бібліотека, відділення зв'язку, школа, лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 8 магазинів, автозаправна станція.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 419 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,47 %
російська 0,32 %
молдовська 0,08 %
білоруська 0,04 %

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Пам'ятками природи села є урочища «Ревуча криниця» стоянка мезолітична VIII—VII ст.до н. е. поселення ранньослов'янське та давньоруське I тис.до н. е., XII ст. та «Середовня».

Відомі особистості села[ред. | ред. код]

  • Сергійчук Юрій Омелянович, народився 23 квітня 1935 р., «Заслужений лікар України», хірург-уролог, працював у м. Києві.
  • Прозапас Анатолій Васильович, народився 12 січня 1956 р., заслужений лісівник України, нагороджений орденом «Золота зірка».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-29)
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]