Чан'е-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чан'е-5
Основні параметри
Повна назва 嫦娥五号
Оператор КНКУ
Тип апарата спускна платформа
засіб доставки зразків
Вихід на орбіту Місяця
Дата запуску 23 листопада 2020
Ракета-носій Великий похід-5
Космодром КНР Веньчан
Технічні параметри
Маса спускна платформа 1200 кг
засіб доставки зразків — 120 кг[1][2][3][4]
Посадка на небесне тіло
Місце посадки Океан Бур, 43°03′27″ пн. ш. 51°54′58″ зх. д. / 43.0576° пн. ш. 51.9161° зх. д. / 43.0576; -51.9161 (Чан'е-5)[5]

«Чан'е-5» (кит.: 嫦娥五号; піньїнь: Cháng'é wǔhào) — китайська місія з дослідження Місяця, яка складається зі спускної платформи і засобу доставки зразків. Запуск здійснено 23 листопада 2020 року. Це перша місія Китаю з доставки зразків, яка має за мету доправити на Землю не менше 2 кг реголіту і зразків порід[2]. Як і чотири попередні місії, названа на честь китайської богині місяця Чан'е. Це перша місія з доставки зразків з Місяця з 1976 року (Луна-24).

16 грудня 2020 року капсула з 1,73 кг зразків успішно приземлилась у Внутрішній Монголії[6].

Огляд[ред. | ред. код]

Запуск
«Чан'е-5» перед запуском
Модулі апарата

Китайська програма з дослідження Місяця передбачає три стадії поступового технологічного прогресу: перша — досягнення орбіти Місяця, це завдання виконала місія Чан'е-1 у 2007 і Чан'е-2 у 2010 роках. Друга стадія — приземлення на поверхню Місяця і дослідження її за допомогою місяцеходів, це завдання виконала місія Чан'е-3 у 2013 і Чан'е-4 у 2019. Третя стадія передбачає збір зразків і повернення на Землю зі зворотнього боку Місяця, ці завдання будуть покладені на місії Чан'е-5 і Чан'е-6. Програма має за мету полегшити посадку пілотованого місячного модуля у 2030-х і можливе будівництво бази біля південного полюса.[7]

Історія місії[ред. | ред. код]

Запуск зонду планували здійснити ракетою-носієм «Великий похід-5» з космодрому Веньчан, острів Хайнань, проте аварія цієї ракети у 2017 поставила під сумнів її здатність вивести зонд Чан'е-5.[8] Запуск було перенесено на 2019 рік, а згодом — на листопад 2020.

Посадку було заплановано на північний регіон Місяця — в районі піку Рюмкера в Океані Бур.[2][3][4][9] Це місце привернуло увагу науковців особливостями складу лави, надзвичайно малим її віком (що важливо для калібрування методу датування за допомогою підрахунку кратерів), віддаленістю від усіх інших регіонів Місяця, звідки доставляли зразки, а також рівною поверхнею, що сприяє успішній посадці[10][11][12][13]

Місія складається з чотирьох модулів: спускний апарат зібрав зразки ґрунту й перемістив їх у злітний модуль, що вийшов на орбіту навколо Місяця. Там він здійснив стикування з орбітальним апаратом і зразки були переміщені у спеціальну капсулу для доставки на Землю.[6][2][3]

Стартова маса складає приблизно 3780 кг, спускний апарат — 1200 кг, засіб доставки зразків — 120 кг.[1][2][4]

1 грудня 2020 року близько 15:13 UT спускний апарат успішно сів на Місяць у запланованому регіоні.[6][14][15] Наступного дня були поширені фото та відео спуску, а також поверхні Місяця[16][17]. Він зібрав 1,73 кг зразків з глибини приблизно до 1 м[6].

2 грудня апарат завершив буріння грунту та пакування зразків[6].

3 грудня об 15:10 UT апарат успішно стартував з поверхні Місяця та за шість хвилин вийшов на навколомісячну орбіту, де 5 грудня о 21.42 він здійснив стикування з орбітальним апаратом[6][18]. За наступні півгодини зразки місячного ґрунту було перенесено зі злітного апарату в капсулу для доставки на Землю. Після цього злітний модуль відокремився від орбітального і 7 грудня впав на Місяць біля 30° пд. ш. 0° сх. д. / 30° пд. ш. 0° сх. д. / -30; 0[6].

Орбітальний модуль, з'єднаний із засобом доставки зразків, продовжував обертання навколо Місяця ще 5 днів, після чого відбув до Землі. На шляху до неї вони розділилися, і орбітальний модуль полетів до точки Лагранжа L1 системи «Сонце — Земля» для випробовувань техніки та спостереження Сонця[6].

16 грудня о 17:59 UT засіб доставки, що містив капсулу зі зразками, успішно приземлився у Внутрішній Монголії[6][19].

Чан'е-5Т1[ред. | ред. код]

Чан'е-5Т1 — експериментальна автоматична місячна станція, запущена Китайським національним космічним управлінням 23 жовтня 2014 для проведення випробувань входу в атмосферу спускного апарату, призначеного для експедиції «Чан'е-5»[20].

Корисне навантаження спускної платформи[ред. | ред. код]

Спускна платформа матиме спускні камери, панорамну камеру, мінеральний спектрометр, газоаналітичний інструмент, аналітичний інструмент складу ґрунту, секційний термодетектор зразків і георадар.[2][3] Для забору зразків апарат матиме роботизовану «руку», роторно-ударне свердло, пастку для відбору зразків і розділові трубки для ізоляції окремих зразків.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chang'e 5 and Chang'e 6. Gunter Dirk Krebs, Gunter's Space Page. Accessed on 9 January 2019.
  2. а б в г д е Future Chinese Lunar Missions. David R. Williams, NASA Goddard Space Flight Center. Accessed on 30 November 2018.
  3. а б в г д Chang'e 5 test mission. Spaceflight101.com. 2017. Процитовано 17 December 2017. 
  4. а б в China well prepared to launch Chang e-5 lunar probe in 2017: top scientist. China Academy of Space Technology (CAST). 25 October 2016.
  5. Robinson M. (2020-12-04). First Look: Chang'e 5. NASA/GSFC/LROC, School of Earth and Space Exploration, Arizona State University. Архів оригіналу за 2020-12-08. 
  6. а б в г д е ж и к Chang'e 5. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Архів оригіналу за 2020-12-21. Процитовано 2020-12-05. 
  7. China lays out its ambitions to colonize the moon and build a «lunar palace». Echo Huang, Quartz. 26 April 2018.
  8. Jeff Foust (25 September 2017). Long March 5 failure to postpone China's lunar exploration program. SpaceNews. Процитовано 17 December 2017. 
  9. Andrew Jones (7 June 2017). China confirms landing site for Chang'e-5 Moon sample return. GB Times. Процитовано 17 December 2017. 
  10. Qian Y. Q., Xiao L., Zhao S. Y., Zhao J. N., Huang J., Flahaut J., Martinot M., Head J. W., Hiesinger H., Wang G. X. (2018). Geology and Scientific Significance of the Rümker Region in Northern Oceanus Procellarum: China's Chang'E-5 Landing Region. Journal of Geophysical Research: Planets 123 (6): 1407–1430. Bibcode:2018JGRE..123.1407Q. doi:10.1029/2018JE005595. 
  11. Jia M., Yue Z., Di K., Liu B., Liu J., Michael G. (2020). A catalogue of impact craters larger than 200 m and surface age analysis in the Chang'e-5 landing area. Earth and Planetary Science Letters 541. Bibcode:2020E&PSL.54116272J. doi:10.1016/j.epsl.2020.116272. 
  12. Emmett A. (2020-11-18). China Launches Its Most Ambitious Moon Mission Yet. Air & Space Magazine. Архів оригіналу за 2020-11-30. 
  13. Jones A. (2020-11-23). China's new moon mission to return the first lunar samples since 1976. National Geographic. Архів оригіналу за 2020-11-30. 
  14. Eric Berger (2020-12-01). China Chang’e 5 probe has safely landed on the Moon [Updated]. Ars Technica. 
  15. Китайская станция «Чанъэ-5» успешно прилунилась, ІТС, 1 грудня 2020
  16. Eric Berger (2020-12-02). China releases a super-clear image of the Moon taken by Chang’e 5 probe. Ars Technica. 
  17. Китайская миссия «Чанъэ-5» успешно прилунилась. Она доставит на Землю 2 кг лунной породы, ВВС Россия, 1 декабря 2020
  18. Andrew Jones (2020-12-03). China's Chang'e 5 probe lifts off from moon carrying lunar samples. Space.com. 
  19. Китайський апарат доставив на Землю перші за 44 роки зразки місячного ґрунту. Громадське. 16.12.2020. Процитовано 16.12.2020. 
  20. В Китае запущен экспериментальный беспилотный космический аппарат. Агентство Синьхуа. 2014-10-24. Архів оригіналу за 2014-11-02. Процитовано 2014-11-02.