Шило
Шило | |
Шило у Вікісховищі |
Ши́ло — інструмент у вигляді загостреного стрижня з руків'ям. На відміну від швейної голки, наконечник шила не має отвору.
Товсте чоботарське шило ще називають швайкою.
Назва інструмента походить від прасл. *šidlo, утвореного від дієслова *šiti («шити»)[1].
Відоме з палеоліту. Розповсюджене у всьому світу. Майстрів, які виготовляли шила, називали ши́льниками[2][3].
Шило може мати дерев'яне, пластмасове або металеве руків'я. Металева робоча частина може бути круглого чи гранчастого перерізу.
Використовується, наприклад, шевцями й закрійниками для проколювання щільних матеріалів, наприклад, шкіри. Шевські шила бувають прямі, вигнуті та з гачками чи човникові (призначені для просилювання дратви, можуть бути прямими й вигнутими).
Знаходить застосування і в інших майстрів (столяр, тесляр) як канцелярське приладдя, електромонтажний інструмент.
Довге шило може бути застосоване як холодна зброя, конструктивно йому аналогічний стилет.
- Назва одного з різновидів списа, західноєвропейського альшпіса буквально означає «шило-спис».
- Згідно зі «Словарем української мови» Б. Д. Грінченка, сполученням «шила бити» називався рід гри[4].
- Згідно з тим самим джерелом, про запряжку цугом могли казати «шилом їхати»[4].
- Шилом називали загострену палицю, на яку натикали шматок рогу для його розпарювання[4].
- Шильниками могли називати й шахраїв[2].
- Шила в мішку не сховаєш (шило в мішку не втаїться, шила не сховає міх)[4] — про щось явне, чого не можна приховати.
- Міняти шило на мило (міняти шило на швайку, міняти шило на мотовило) — одержувати майже таке саме, не краще (отже програвати), невигідно міняти що-небудь на щось.
- Шило в дупі — про жваву, непосидючу людину.
- Його й шило голить — про щасливу людину[4].
- Не вміє й шила загострити — ні на що не здатний[4].
- Шилом моря не нагрієш — неможливо щось зробити.
- Шилом ніде ткнути — дуже багато, дуже тісно.
- Шильник берднику не товариш[3].
- Шильники терти (шильники-мильники терти) — ухилятися від роботи[3].
- Вилізло (виткнулося) шило з мішка — щось стало явним, помітним, очевидним.
- Крутитися (соватися) як на шилі — неспокійно поводити себе.
- Захопити (ухопити) шилом патоки — зазнати поразки, невдачі, нічого не добитися, залишитися ні з чим.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ а б Шильник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Шильник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б в г д е Шило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
- Шило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Шило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2085. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |