Ширін Нешат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ширін Нешат
Shirin Neshat
Народження 26 березня 1957(1957-03-26) (67 років)
Казвін, Іран
Національність іранські народи[1]
Країна США
Релігія іслам[2]
Жанр соціально-артистичний проєктd[1]
Навчання Університет Каліфорнії (Берклі)
Діяльність фотографка, кінорежисерка, сценаристка, video artist, кінематографістка, video installation artist, художниця, документалістка, opera director
Напрямок сучасне мистецтво[1]
Вчитель Sylvia Larkd[3] і Harold Parisd[3]
Твори Жінки без чоловіків (фільм, 2009)
Роботи в колекції Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[4], Тейт, Музей мистецтва Метрополітен[5], Клівлендський музей мистецтв, Vanderbilt University Fine Arts Galleryd і Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[6]
Нагороди Срібний лев

CMNS: Ширін Нешат у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ширін Нешат (англ. Shirin Neshat, 26 березня 1957, Казвін) — іранська фотохудожниця і кінорежисерка, живе і працює в США.

Біографія[ред. | ред. код]

Дочка лікаря і домогосподарки, зростала у вестернізованій сім'ї.[10] Навчалася у Тегерані у католицькій школі.[11] У 1979 році приїхала до Лос-Анджелеса вивчати історію мистецтва. Іранська революція зробила її емігранткою, відвідати батьківщину вона зуміла тільки у 1990 році. Світову популярність принесла серія фотографій «Жінки Аллаха» (19941997). У 2001 році зняла з Філіпом Глассом фільм «Passage».[12] Постійно співпрацює з іранською композиторкою і вокалісткою Сусаною Дейхім[en].

Твори[ред. | ред. код]

  • The Women of Allah (1993-1997, серія фотографій)
  • Turbulent (1998, відео-інсталяція)
  • Rapture (1999, відео-інсталяція)
  • Soliloquy (1999, відео-інсталяція)
  • Fervor (2000, відео-інсталяція)
  • Passage (2001, відео-інсталяція, з Ф. Ґлассом)
  • Logic of the Birds (2002, подання, С. Дейхім)
  • The Last Word (2003, відео-інсталяція)
  • Mahdokht (2004, відео-інсталяція)
  • Zarin (2005, відео-інсталяція)
  • Munis (2008, відеофільм)
  • Faezeh (2008, відеофільм)

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Shirin Neshat. Milano: Edizioni Charta, 2002
  • Shirin Neshat. Göttingen: Steidl, 2005
  • Zanganeh L. A. Women Without Men? Shirin Neshat// Zanganeh L. A. My sister, guard your veil; my brother, guard your eyes: uncensored Iranian voices. Boston: Beacon Press, 2006
  • Morin F., Choron-Baix C. Shirin Neshat: games of desire. Milano: Charta, 2009

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://www.thebroad.org/art/shirin-neshat
  2. https://www.bbc.com/persian/iran/2010/07/100730_l13_hard_talk_shirin_neshat.shtml
  3. а б https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-shirin-neshat-path-art-school-outcast-contemporary-art-icon
  4. http://www.moma.org/collection/works/58115
  5. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/486834
  6. Artists + Artworks
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. art newspaper
  9. https://www.ft.com/content/f6f1ea96-33c4-42d6-bfc6-b9a2c5be9bb8
  10. Mackenzie, Suzie (21 липня 2000). An unveiling. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 16 лютого 2023.
  11. Between two worlds: an interview with Shirin Neshat.(Interview)(Cover Story) - Feminist Studies | HighBeam Research. web.archive.org. 11 травня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2023.
  12. The Great Divide - TIME. web.archive.org. 9 січня 2012. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 16 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]