Шнурки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорні шнурки з круглим перерізом

Шнурки — відрізки мотузки певної довжини, які протягуються через спеціальні отвори в взутті і служать для утримання її на стопі. Сучасні шнурки, як правило, мають в наявністі спеціальні наконечники — еглети. В розв'язаному стані шнурки дозволяють вільно виймати ногу із взуття. Після затягування і зав'язування фіксують взуття на стопі людини.

Шнурки здобули популярність лише в XX столітті. До цього в ходу було взуття без шнурків або з різними пряжками або ґудзиками як фіксуючими елементами. Хоча шнурки використовувалися з глибокої давнини, наприклад, щоб надійно утримати на нозі сандалі або у взутті типу мокасин.

Сучасною популярною альтернативою шнуркам є застібка-липучка.

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про шнурки були ще в XIII столітті. Тоді шнурки застосовувалися для шнурівки одягу не як звичайна мотузка, а з додатковими наконечниками у вигляді конуса. Уже в XV столітті знаменитий мореплавець, який відкрив Америку, Христофор Колумб успішно міняв мідні наконечники зі шнурків і самі шнурки на злитки із золота. І ось минуло майже п'ять століть з моменту винаходу шнурків, поки комусь не прийшла геніальна ідея фіксувати ними взуття.

В історії не збереглося імені винахідника цієї ходової і простої частини одягу, але, як не дивно, відома точна дата і місце, коли і де цей аксесуар був визнаний необхідним, — кінець XVIII століття, 27 березня 1790, Англія. Це була середньої довжини мотузочок з металевими наконечниками в двох кінцях, що не давало їй розтріпати і сприяло легкому протягування шнурка в отвори на верхній частині взуття. До цього використовувалися пряжки для стягування стінок взуття та їх фіксації[1].

Види шнурків[ред.ред. код]

Three Different Aglets.jpg

Шнурки роблять з різних видів лляного волокна, шкіри, бавовни, Коноплі, джуту та інших матеріалів, застосовуваних при виготовленні мотузок. Зараз шнурки часто виготовляються з синтетичних волокон, що мають велику міцність і стійкість до стирання. Такі шнурки виглядають краще і служать довше, але частіше розв'язуються, будучи більш слизькими порівняно зі шнурками з традиційних матеріалів.

Існують шнурки з круглим і плоским перетином.

Кінці шнурків зазвичай обжимаються в спеціальні наконечники (частіше звані на виробництві «набалдашниками» або «ошнуровкою», інакше Пістончиками), металеві або пластикові, для того, щоб полегшити втягання шнурків у взуття і оберегти кінці шнурків від розплутування.

Види шнурівок[ред.ред. код]

Метод шнурівки шнурованого взуття
Черевик із зав'язаними шнурками

Шнурівка — послідовність, в якій шнурки просмикуються через отвори у взутті. Теоретично існує майже 2 трильйона можливих шнурівок для взуття з 12 парами отворів[2].

Найбільш поширений вид шнурівки «ялинкою» є одним з найефективніших. Існує також безліч декоративних шнурівок.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]