Шнурки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорні шнурки з круглим перерізом

Шнурки — відрізки мотузки певної довжини, які протягуються через спеціальні отвори в взутті і служать для утримання її на стопі. Сучасні шнурки, як правило, мають спеціальні наконечники — пістончики чи егле́ти (англ. aglet, aiglet від фр. aiguillette — «голочка»). У розв'язаному стані шнурки дозволяють вільно виймати ногу із взуття. Після затягування і зав'язування фіксують взуття на стопі людини.

Шнурки для черевиків здобули популярність лише в XX столітті[джерело?]. До цього в ходу було взуття з різними пряжками або ґудзиками як фіксуючими елементами.

Сучасною популярною альтернативою шнуркам є застібка-липучка.

Історія[ред. | ред. код]

Шнурки використовувалися з глибокої давнини, наприклад, щоб надійно утримати на нозі сандалі або у взутті типу мокасин. Шнурки для зав'язування постолів називалися волоками. Застосовувалися шнурки і для шнурування одягу.

У XV столітті Христофор Колумб успішно міняв мідні наконечники зі шнурків і самі шнурки на злитки із золота. Вважається, що перша згадка про шнурки сучасного вигляду датується 27 березня 1790, Англія. Це була середньої довжини мотузочка з металевими наконечниками на двох кінцях, що не давало їй розтріпати і сприяло легкому просилюванню шнурка в отвори на верхній частині взуття. До цього використовувалися пряжки для стягування стінок взуття та їх фіксації[1].

Види шнурків[ред. | ред. код]

Three Different Aglets.jpg

Шнурки роблять з різних видів лляного волокна, шкіри, бавовни, коноплі, джуту та інших матеріалів, застосовуваних при виготовленні мотузок. Зараз шнурки часто виготовляються з синтетичних волокон, що мають велику міцність і стійкість до стирання. Такі шнурки виглядають краще і служать довше, але частіше розв'язуються, будучи більш слизькими порівняно зі шнурками з традиційних матеріалів.

Існують шнурки з круглим і плоским перетином.

Кінці шнурків зазвичай обжимаються в спеціальні наконечники (частіше звані на виробництві «набалдашниками» або «ошнуровкою», інакше пістончиками, еглетами), металеві або пластикові, для того, щоб полегшити втягання шнурків у взуття і оберегти кінці шнурків від розплутування.

Види шнурівок[ред. | ред. код]

Метод шнурівки шнурованого взуття
Черевик із зав'язаними шнурками

Шнурівка — послідовність, в якій шнурки просмикуються через отвори у взутті. Теоретично існує майже 2 трильйони можливих шнурівок для взуття з 12 парами отворів[2].

Найбільш поширений вид шнурівки «ялинкою» є одним з найефективніших. Існує також безліч декоративних шнурівок.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]