Кальцеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римлянин у кальцеях. Фреска гробниці у Пестумі (Італія)

Ка́льцеї[1], ка́лкеї[2] (лат. calceī), однина — «ка́льцей», «ка́лкей» (calceus) — вид взуття, поширений у Стародавньому Римі. Являли собою шкіряні чоботи висотою до щиколоток, відрізнювалися від каліг закритим миском. Слово calceus походить від лат. calx, род. відм. calcis («п'ята»)[3].

Право на носіння кальцеїв мали лише римські громадяни, чужоземцям і рабам їх носити заборонялося. Аристократи носили червоні кальцеї з срібляними пряжками та чорними ременями — кальцеї муллеї, прості громадяни — чорні без прикрас. Імператор мав кальцеї пурпурового (імператорського) кольору.

Інше[ред.ред. код]

Припускають, що у результаті змішання слів caligae («каліги») та calcei («кальцеї») у середньогрецькій мові з'явилося слово καλίκια («рід шкіряного взуття») від якого виводять, за одною з версій, українське «каліка» (у значенні «мандрівний співець духовних пісень»)[4]. По всій середньовічній Європі такі чоботи були звичайним взуттям мандрівників та прочан.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Середньовічна вимова
  2. Класична вимова
  3. Calceolate (англ.)
  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.