Ґуґля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґу́ґля — традиційний український верхній одяг із каптуром. Слово ґуґля, очевидно, має германське походження: пор. ранньо-новонімецьке gugel, kugel («каптур»), що походить від лат. cucula (так само, пор. «кукіль»), менш ймовірне виведення з рум. glugă («каптур»)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Припускають, що ґуґля за кроєм нагадує князівський плащ-корзно часів Стародавньої Русі[2].

На Буковині — подовжений прямоспинний одяг із білого сукна, без рукавів.
На Гуцульщині — старовинна плащоподібна накидка з білого доморобного валяного сукна, могла слугувати святковим жіночим одягом.[3] Це також біла кирея, що використовувалась як весільне вбрання для молодої.[4]

У літературі[ред. | ред. код]

« Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна ґуґля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. »
М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник // Київ.: Либідь, 1994. — 256 с.
  • Ґуґля в ТСУМО