10-та армія (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-та армія США
Tenth United States Army
US Tenth Army SSI.svg
На службі 20 червня 1944 — 1945
Країна Flag of the United States.svg США
Належність Регулярна армія США
Вид Emblem of the United States Department of the Army.svg Армія США
Тип сухопутні війська
Чисельність польова армія
Гарнізон/Штаб Форт Сем Х'юстон, Техас
Війни/битви Друга світова війна
Тихоокеанський ТВД
* Битва за Окінаву
Командування
Визначні
командувачі
US-O9 insignia.svg генерал-лейтенант Симон Болівар Бакнер
US-O9 insignia.svg генерал-лейтенант Рой Ґейґер
US-O9 insignia.svg генерал-лейтенант Джозеф Стілвелл

10-та а́рмія США (англ. Tenth United States Army) — військове об'єднання армії США, польова армія Збройних сил США часів Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

10-та армія була заснована 20 червня 1944 року та стала останньою польовою армією сухопутних військ, що брали участь у Другій світовій війні. Основним театром воєнних дій для об'єднання став Тихоокеанський театр, де армія брала участь у битві за Окінаву.

До складу армії входили XXIV-й армійський та III-й амфібійний корпуси, що складалися з 1-ї, 2-ї, 6-ї дивізій морської піхоти, а також 7-ї, 27-ї, 77-ї та 96-ї піхотних дивізій армії США. Загальна чисельність армії становила 102 тис. вояків армії (зокрема більше за 38 000 були зі складу артилерійських окремих частин, підрозділів бойового забезпечення та штабних структур та ще 9 000 чоловіків, що належали підрозділам забезпечення), понад 88 000 морських піхотинців та 18 000 обслуговуючого персоналу з ВМС (переважно Seabee та медичний персонал). Перед початком висадки на острів Окінава армія нараховувала 182 821 військовослужбовця.

За час запеклої битви за опанування островом 10-та армія зазнала колосальних втрат — 65 631 чоловік, зокрема 34 736 — зі складу XXIV-го корпусу, 26 724 — з III-го амфібійного корпусу морської піхоти, 520 — з авіаційних частин підтримки, 2 636 — з підрозділів гарнізону на Окінаві та Ієшими, й 1 015 чоловіків — зі складу частин прямого підпорядкування 10-ї армії. Серед загиблих виявився командувач армії генерал-лейтенант Симон Болівар Бакнер, коли він потрапив під артилерійський обстріл на передовій позиції. Наступного дня загинув від кулеметного вогню бригадний генерал К.Ізелі.

Після опанування острову, армія готувалася до вторгнення на Японські острови, проте, після скидання атомних бомб на Хиросіму та Нагасакі, а також початку радянсько-японської війни, Японська імперія невдовзі капітулювала й армію розформували.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Rottman, Gordon (2002). Okinawa 1945: The last Battle. Osprey Publishing. p. 39. ISBN 1-84176-546-5.
  • Sarantakes, Nicholas (Editor) (2004). Seven Stars, The Okinawa Battle Diaries of Simon Bolivar Buckner Jr. and Joseph Stilwell. Texas A & M University Press, College Station. pp. 82, 83. ISBN 1-58544-294-1.