5 гривень (банкнота)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 5 гривень)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
5 гривень
Країна  Україна
Вартість 5 ₴
Висота 63 мм
Ширина 118 мм
Елементи захисту захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперу спеціальний тонований
Роки друку 1992 — донині
Лицьова сторона
Дизайн Богдан Хмельницький
Рік дизайну 2013
Зворотна сторона
Дизайн Іллінська церква
Рік дизайну 2013
CMNS: 5 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 5 гривень на YouTube

5 гривень — українські банкноти, що вводилися в обіг Нацбанком України з 1996 року. Знаходиться в обігу разом з п'ятигривневими монетами. З 2018 року п'ятигривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. Крім цього, цей номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.

Історія[ред. | ред. код]

Директорія УНР[ред. | ред. код]

Напередодні евакуації з Києва у лютому 1919 року, міністр фінансів Борис Мартос наказав вивезти з міста всі запаси грошей, що зберігалися в Державному банку, літографічні камені та інші матеріали, які використовувалися для друку грошей. Після короткочасного перебування у Вінниці, де через брак відповідної технічної бази не вдалося налагодити виготовлення грошей, Міністерство фінансів УНР переїхало до Кам'янця-Подільського, а Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено до Тернополя, а згодом — до Станіславова (нині Івано-Франківськ). Цей крок був зумовлений заходами безпеки і наявністю у цих містах належної друкарської бази. У Станіславові новий керівник Експедиції Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків Державної скарбниці УНР номінальною вартістю 5 гривень. При виготовленні проекту було використано елементи малюнків Григорія Золотова, Антона Середи та Георгія Нарбута. Вони друкувалися чорною фарбою на якісному папері сірого кольору з водяними знаками. Основна кількість купюр цієї емісії використовувалася населенням Галичини.[1]

Сучасна Україна[ред. | ред. код]

У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[2]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[2].

Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою.

Загалом, між 1992—2018 роками Нацбанком України було випущено три покоління п'ятигривневих банкнот. Банкноти першого покоління друкувалися в Канаді 1992 року, бо в Україні на той час не було необхідного для цього обладнання. 1994 року вийшли банкноти другого покоління, вони мали такі самі розміри як і перше покоління, але їх дизайн суттєво відрізнявся, зокрема, портрет Богдана Хмельницького розташовувався не по центру, а праворуч, та іншим забарвленням. Банкноти другого покоління випускалися з 2004 року і мали два різновиди, вони теж суттєво відрізнялися за дизайном від двох попередніх поколіннь і були меньшого розміру. Банкноти другого і третього покоління друкувалися вже в Україні[3].

14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і п'ятигривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[4][5]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[4]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[6][7]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[8].

Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[9][10].

П'ятигривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[4].

Опис випусків УНР[ред. | ред. код]

Банкноти різних років випуску[11]
Зображення Підпис Розміри, мм Основний колір[12] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення з обігу неплатіжності
Г. Золотов
А. Середа
Г. Нарбут
100 × 60 Чорно-сірий Герб «Тризуб», Номінал Інформація державного казначейства 1919
(надруковано у Станіславові)
5 липня
1919
після
1921

Опис випусків сучасної України[ред. | ред. код]

Банкноти всіх трьох поколіннь містили підписи голів Нацбанку України. Випуски першого покоління мали десятизначні безлітерні номери, а випуски другого та третього поколіннь — семизначні дволітерні номери.

Банкноти першого покоління[ред. | ред. код]

Банкноти першого покоління друкувалися в Канаді фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» лише 1992 року, через відсутність необхідного обладнання в Україні, після чого вони не виготовлялися.

На лицевій стороні у центрі був зображений Богдан Хмельницький, на зворотній — Іллінська церква у селі Суботів (Черкаська область) — родинна усипальниця Богдана Хмельницького. Дизайн обох сторін був доповнений орнаментами. Переважний колір — темно-синій.

Банкноту було виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із водяними однотоновими знаками у формі тризуба, розташованими по всій площі банкноти.

Банкнота містила: рельєфні елементи, райдужний друк, антисканерну сітку, приховане зображення, мікротекст, видимі захисні волокна, прихований номінал, флуоресцентний номер, флуоресцентні елементи, високий друк.

Уведено в обіг 1 вересня 1997 року. Виготовлено фірмою «De La Rue» (Велика Британія).

Перелік випусків п'ятигривневих банкнот першого покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
Володимир
Матвієнко
135 × 70 Темно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1992 2 вересня
1996
15 липня
2003
1 жовтня
2020
Вадим
Гетьман
Віктор
Ющенко

Банкноти другого покоління[ред. | ред. код]

На лицевій стороні праворуч був зображений Богдан Хмельницький. На зворотній стороні у центрі — гравюрне зображення Іллінської церкви в Суботові. Дизайн обох сторін доповнювався орнаментами. На банкноті був зображений також 1994 рік. Розміри: 133×66 мм. Переважний колір — блакитно-темно-синій.

Банкноту було виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, але з фіксованим багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета Богдана Хмельницького, що на лицьовий стороні банкноти.

Банкнота містила: антисканерну сітку; мікротекст; захисну стрічку; рельєфні елементи; райдужний друк; суміщене зображення; приховане зображення; елемент для людей із послабленим зором; видимі і невидимі захисні волокна; флуоресцентний номер.

Перелік випусків п'ятигривневих банкнот другого покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
Віктор
Ющенко
133 × 66 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 1 вересня
1997
14 червня
2004
1 жовтня
2020
Віктор
Ющенко
1997 1 вересня
1998
Володимир
Стельмах
2001 5 березня
2001

Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]

Уведено в обіг 14 червня 2004 року. Виготовлено на Монетно-банкнотному дворі Національного банку України.

На лицевій стороні праворуч зображений Богдан Хмельницький. На зворотній стороні зображена Іллінська церква в Суботові. Дизайн обох сторін доповнюється орнаментами. На банкноті вказано 2004 рік.

Розміри: 118×63 мм. Переважний колір — синій.

Банкноту виготовлено на спеціальному тонованому папері, відтінок якого відповідає переважальному кольору банкноті; папір не флуоресціює в ультрафіолетових променях, містить багатотоновий водяний знак у вигляді портрета, відповідного портрету на лицьовий стороні банкноти; папір також містить двотоновий водяний знак (штрих-код), захисну стрічку та захисні волокна. Банкнота містить: світлий елемент водяного знака; приховане зображення; рельєфні зображення, суміщене зображення; орловський друк; мікротекст; райдужний друк; серійний номер; антисканерну сітку.

Перелік випусків п'ятигривневих банкнот третього покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
Сергій
Тігіпко
118 × 63 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 2004 14 червня
2004
1 січня
2023[13]
В обігу
Володимир
Стельмах
2005 18 квітня
2005
Сергій
Арбузов
2011 1 листопада
2011
Ігор
Соркін
2013 1 червня
2013
Валерія
Гонтарева
2015 1 липня
2015

Кількість банкнот в обігу[ред. | ред. код]

Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 135,7 млн штук пятигривневих банкнот, що складає 5,0 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грошове господарство України за часів Директорії УНР[недоступне посилання з червня 2019]
  2. а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
  3. Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 1 гривня bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  4. а б в Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018. 
  5. Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України, 29 квітня 2020 р.
  6. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  7. Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  8. Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  9. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  10. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  11. Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008. 
  12. Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917–2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
  13. Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  14. Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023

Література[ред. | ред. код]

  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання[ред. | ред. код]