9А82

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9А82
Пускова установка 9А82 у бойовому положенні
Пускова установка 9А82 у бойовому положенні
ТипПускова установка
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1988 — т. ч.
ОператориРосія Росія
Білорусь Білорусь
Україна Україна
Історія виробництва
Розроблено1969—1988 роки
ВиробникСРСР СРСР
Росія Росія
Виготовлена
кількість
понад 1200
Характеристики
Довжинане більше 12 250 мм
Ширинане більше 3 380 мм
Висотане більше 3 270 мм
Обслуга3 особи

Другорядне
озброєння
2 x ЗКР 9М82
Двигун
Підвіскаіндивідуальна торсіонна
Операційна
дальність
250 км
Висота польоту1 — 30 км
Максимальна глибина13 — 100 км
Швидкість53 км/год
Прохідність1,2 м (брід)

9А82 у Вікісховищі

9А82 (за класифікацією НАТО — SA-12B «Giant») — радянська та російська самохідна пускова установка зі складу ЗРК С-300В.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Розробка пускової установки 9А82 була розпочата за єдиними тактико-технічними вимогами до ЗРК С-300В. Роботи велися у тульському НДЕМІ[ru].[2] У 1988 році 9А82 було прийнято на озброєння у складі ЗРК С-300В.[3]

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Пускова установка 9А82 призначається для підготовки та запуску зенітних керованих ракет 9М82. Ракети можуть бути розміщені як на самій пусковій установці в транспортно-пускових контейнерах 9Я238, так і на сполученій з нею пуско-заряджальній установці 9А84. Переведення ракет у бойове положення здійснюється спеціальними гідроприводами. Установка забезпечує роботу ЗКР від моменту запуску до ураження цілі, здійснює підсвічування цілі, і навіть видачу коригувальних команд. Підготовка ракет до запуску виконується після надходження команд від багатоканальної станції наведення ракет 9С32. Під час роботи 9А83 відбувається постійний обмін інформацією з 9С32, проводиться аналіз цілевказівки та відображення положення цілі в зоні ураження. Попри загальну схожість із пусковою установкою 9А83, у конструкції 9А82 є певні відмінності: змінена конструкція пристрою приведення транспортно-пускових контейнерів у бойове положення, а також механічна частина підсвічування радіолокаційної станції.[4]

У комплект бортової апаратури установки 9А82 входять[4]:

  1. Радіоелектронна апаратура з ЕОМ
  2. Засоби підготовки ЗКР 9М82 до старту
  3. Система телекодового зв'язку
  4. Обладнання топоприв'язки та навігації
  5. Газотурбінний двигун для автономного електропостачання.

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Всі засоби пускової установки 9А82 встановлені на спеціальне гусеничне шасі, що має індекс ГБТУ — «Об'єкт 831» (рос. Объект 831).[5] Шасі розроблено у конструкторському бюро Ленінградського заводу імені Кірова. В основі конструкції лежить шасі самохідної гармати 2С7 «Піон». Змінено положення моторно-трансмісійного відділення (перенесено до кормової частини машини), вузли та агрегати шасі по окремих вузлах уніфіковані з танками Т-72 та Т-80.[6]

Модифікації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ГОСТ 8.417-2002
  2. Давыдов М. В., Годы и люди, стр. 258
  3. Давыдов М. В., Годы и люди, стр. 266
  4. а б С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), войсковая зенитная ракетная система — ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 8 червня 2011.
  5. Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 274
  6. Ганин С. М., Карпенко А. В., Зенитная ракетная система С-300, стр. 50

Література

[ред. | ред. код]
  • Давыдов М. В. Часть 2. Зенитные ракетные системы // Годы и люди. — (из истории ОАО "НИЭМИ", электронная версия издания с исправлениями и дополнениями, внесенными в период 2002-2010 гг.). — Москва : Радио и связь, 2009. — ISBN 5-256-01601-6.
  • Василий Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — С. 267—268. — 11000 прим.
  • Ганин С. М., Карпенко А. В. Зенитная ракетная система С-300 // Невский бастион. — Приложение к военно-техническому сборнику. — Санкт-Петербург, 2001. — 73 с.

Посилання

[ред. | ред. код]