100-мм зенітна гармата КС-19
| 100-мм зенітна гармата КС-19 | |
| Дата створення / заснування | 1947 |
|---|---|
 | |
| Маса | 9350 кг |
| Участь у військовому конфлікті | Корейська війна і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Країна походження |
 СРСР |
| Виробник | Завод № 8d і Воткінський завод |
| Калібр | 100 мм |
| Усього вироблено | 10 151 |
| Конструктор | Завод № 8d |
| Довжина або відстань | 9230 мм |
| Ширина | 2350 мм |
| Висота | 2300 мм |
 100-мм зенітна гармата КС-19 у Вікісховищі | |
КС-19 (рос. 100-мм зенитная пушка КС-19, індекс ГРАУ — 52-П-415) — радянська 100-мм важка зенітна гармата, створена 1947 року та прийнята на озброєння в 1948.[1]
Характеристики[ред. | ред. код]
КС-19 — буксирувана зенітна установка, що була спеціально розроблена для можливості досягнення успіху в наземних боях, зокрема проти броньованих цілей.[2] Оскільки вона буксирується, їй потрібен зовнішній засіб пересування, як правило, середній гусеничний артилерійський тягач АТ-С або важкий AT-T.[2] Екіпаж з 15 осіб перевозиться на тягачі разом із готовими боєприпасами до гармати.[2]
Гармата має нарізний ствол, напівавтоматичний горизонтальний ковзний клиновий блок, силовий трамбувальник, автоматичний установник запобіжника та дульне гальмо.[3] Лоток для завантаження забезпечує швидке та ефективне завантаження боєприпасів, що дозволяє добре навченому екіпажу здійснювати до 15 пострілів на хвилину.[2] Система керування вогнем складається з системи направлення ПУАЗО-6/19 разом з радаром управління вогнем СОН-9А.[3] Хоча бортові приціли достатні для ураження повітряних цілей, більша точність досягається при використанні в поєднанні з радаром керування вогнем.[2]
Боєприпаси фіксованого типу і в основному взаємозамінні з іншими 100-мм нарізними гарматами, зокрема, БС-3 та Д-10Т.[3] Зенітні боєприпаси включають фугасні, осколково-фугасні та осколкові.[3] За деякими даними, що бронебійно-трасерний здатний пробивати 185 мм броні на дальності 1000 м.[2]
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Калібр | 100 мм |
| Довжина ствола | 60,7 калібра |
| Бойова маса установки | 9350 кг / 9550 кг |
| Довжина установки | 9,45 м |
| Ширина установки | 2,35 м |
| Висота установки | 1,60 м |
| Маса снаряда | 15,6 кг |
| Початкова швидкість снаряда | 900 м/с |
| Скорострільність | 14—15 пострілів на хвилину |
| Зона ураження | висотою 15,4 км |
| Прицільний пристрій | Рефлекторний |
| Принцип заряджання | Вручну |
| Час переведення у бойове положення | 7 хв |
| Час переведення у похідне положення | 6 хв |
| Обслуга | 7 осіб [4] |
Історія[ред. | ред. код]
Гармата КС-19 була розроблена для заміни 85-мм зенітних установок, які використовувалися під час Другої світової війни.[3] Була прийнята усіма арміями Варшавського договору та використовувалася комуністичними силами у боях в Кореї та В'єтнамі.[3]
З часом гармата КС-19 була значною мірою виведена з фронтових арсеналів через збільшення використання більш ефективних зенітних ракет.[1] Як результат, вона більше не є широко використовуваною зброєю в сучасній війні.[1]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
На початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року в Балаклії зберігалася певна кількість гармат КС-19.[5] Однак місто було захоплене російськими військами 3 березня, і вважається, що росіяни могли використати деякі гармати як муляжі.[5] Під час Харківського контрнаступу 2022 року 10 вересня Україна відновила контроль над Балаклією.[6] У березні 2023 стало відомо, що Україна планує використовувати ці гармати; вони надійшли до 111 ОБрТрО та 241 ОБрТрО. Оскільки найпотужнішою артилерією ТрО до того були 120-мм міномети, то такі системи можуть якісно підсилити підрозділи.[7]
Гармати використовуються як для стрільби з закритих позицій з коригуванням з безпілотників і програмними балістичними калькуляторами «Кропива» та Armor, так і прямим наведенням по наземній техніці. Установки застосовують як в оригінальному причіпному форматі, так і у складі імпровізованих САУ на шасі Tatra 815 і MAN M1001.[7]
Оператори[ред. | ред. код]
Алжир — 150 КС-19, станом на 2016 рік[8]
Вірменія — невідомо[9]
Камбоджа — 50[джерело?]
Єгипет — 300 КС-19, станом на 2016 рік[10]
Ємен
Куба — невідомо[11]
Гвінея — 4[12]
Іран[13]
Мавританія — 12[14]
Північна Корея[15]
Республіка Конго — невідомо[16]
Румунія[17]
Сирія — невідомо[11]
Україна — ЗСУ почали використання КС-19 у 2023.[18]
В'єтнам —[15]
.svg){kind=small}
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в KS-19. Weaponsystems.net (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
- ↑ а б в г д е Bishop C and Drury I. The Encyclopedia of World Military Power (1988).
- ↑ а б в г д е Identification Guide, т. II, Headquarters United States Army, Europe and Seventh Army, 1973, с. 225
- ↑ 100 мм зенітна гармата КС-19. nuou.org.ua. Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ а б Many Ukrainian KS-19 were stored in Balakliya. Twitter (англ.). 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Koshiw, Isobel; Tondo, Lorenzo; Mazhulin, Artem (10 вересня 2022). Ukraine's southern offensive 'was designed to trick Russia'. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ а б Артилерія ТрО: КС-19 або ж гантрак зі 100 мм гарматою. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
- ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 320. — 504 с. — ISBN ISBN 9781857438352.
- ↑ @Danspiun (31 березня 2021). 241. Another unofficial Spike ATGM film sneaks out, as is the habit recently ... and expect more to come. A NKR/Arm... (Твіт) — через Твіттер.
- ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 326. — 504 с. — ISBN ISBN 9781857438352.
- ↑ а б International Institute for Strategic Studies (2022). The military balance. 2022. Abingdon, Oxon. ISBN 978-1032279008.
- ↑ International Institute for Strategic Studies (2021). The Military Balance. Taylor & Francis. с. 470. ISBN 9781032012278.
- ↑ Iran produces smart 100mm anti-aircraft gun — YouTube
- ↑ IISS 2007, p.236
- ↑ а б Military Factory
- ↑ International Institute for Strategic Studies (15 February 2023). The Military Balance 2023 (вид. 1st). Routledge. ISBN 978-1032508955.
- ↑ Trade Registers.
- ↑ The Ukrainian army started to use ancient KS-19 100mm anti-aircraft guns. Twitter (англ.). 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||