IRIS-T SLM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IRIS-T SLM
Макет пускової установки та РЛС на виставці озброєнь ILA, Берлін 2014 рік
Макет пускової установки та РЛС на виставці озброєнь ILA, Берлін 2014 рік
Тип зенітний ракетний комплекс середнього радіусу дії
Походження  Німеччина
Історія виробництва
Розробник Diehl Defence
Розроблено 2007—2014
Характеристики

Пускова
платформа
габарити модулів системи сумісні зі стандартними 20-футовими ISO контейнерами та не залежать від конкретних шасі

IRIS-T SLM — зенітний ракетний комплекс середнього радіусу дії розробки німецької компанії Diehl Defence. Призначений для знищення літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, крилатих та балістичних ракет. Розробку завершено в 2014 році.

Історія[ред. | ред. код]

В 2007 році Бундесвер замовив у компанії Diehl BGT Defence розробку нової зенітної керованої ракети та пускової установки для новітнього тактичного зенітно-ракетного комплексу[1].

Компанія Diehl BFT Defence замовила у Nammo розробку покращеного ракетного рушія в 2007 році. Компанія INTRACOM Defence Electronics розробила новий програмно-визначений канал передачі даних, а SENER отримав замовлення на розробку модуля управління у вересні 2008 року[1].

В квітні 2009 року Ultra Electronics Precision Air Systems отримала замовлення на розробку генератора чистого повітря високого тиску (HiPPAG) та соленоїдних клапанів. Ситема HiPPAG служить як компресор системи охолодження, а соленоїдні клапани — для розподілу газу в інфрачервоних датчиках[1].

Перші балістичні пуски нової ракети відбулись у жовтні 2009 року в Південній Африці на полігоні Оверберґ[1].

В травні 2011 на тому ж полігоні відбулись наступні пуски з демонстрацією аеродинамічних, механічних параметрів ракети та її операційної здатності[1].

Перший прототип ракети IRIS-T SL був відстріляний по БПЛА в грудні 2012 року[1].

В листопаді 2013 року на полігоні Оверберґ відбулись випробувальні пуски по маловисотних БПЛА-мішенях Do-DT25[1].

В січні 2014 відбулись випробувальні пуски з пускових установок IRIS-T SLM. Випробування керованої ракети були завершені в січні 2015 року, а прийнято на озброєння Бундесверу — в 2017 році[1].

Будова[ред. | ред. код]

В конструкції IRIS-T SLM втілено принцип повної незалежності від шасі, натомість, всі компоненти сумісні за габаритами та кріпленнями зі стандартними ISO 20-футовими контейнерами та можуть бути транспортовані будь-якими транспортними засобами, наприклад вантажівками. Завдяки сумісності габаритів зі стандартним контейнером було істотно спрощено перевезення літаками, кораблями, тощо. Крім іншого, систему можна перевозити військово-транспортними літаками C-130 та A400M[2].

Комплекс має оглядову РЛС на 360 градусів, здатен вести одночасний обстріл декількох цілей за будь-яких погодних умов. Також комплекс може під'єднувати додаткові пускові установки залежно від потреб (принцип англ. Plug-and-Fight). В стандартній комплектації РЛС, пункт управління, та пускові установки разом з ракетами здатні уражати цілі на відстані до 40 км[3].

РЛС[ред. | ред. код]

Основним сенсором системи служить 3-вимірна РЛС АФАР CEAFAR виробництва CEA Technologies. Ця РЛС виконує як функції пошуку цілей навколо, так і підготовку даних для наведення зенітних керованих ракет. За потреби може бути доповнено електро-оптичною станцією[4].

Виробник стверджує, що завдяки відкритій архітектурі, до системи можна інтегрувати майже будь-яку іншу багатофункційну РЛС виявлення та наведення на ціль[5].

Центр управління[ред. | ред. код]

Центр управління (англ. Tactical Operations Center, TOC) має робочі місця для двох операторів. Зв'язок з іншими складовими системи можливий як через радіо, так і через оптоволоконний кабель. Крім того, центр управління може обмінюватись даними з системами управління вищої ланки. При чому обмін даними може відбуватись або в реальному, або у майже реальному часі[2].

Виробник стверджує, що до система може бути пристосована до сторонніх систем управління[5].

Пускова установка[ред. | ред. код]

Пускова установка SLM на шасі MAN SX45 8×8 10 т

Пускова установка безлюдна, має вісім ракет (ефекторів) типу IRIS-T SL. Пуск відбувається вертикально для можливості обстрілу цілей на всі 360 градусів за азимутом. Для розгортання пускової установки на позиції потрібно до 10 хвилин, вирівнювання відбувається автоматично. Одночасний обстріл декількох цілей досягається швидким пуском декількох ракет. Перезаряджання триває близько 15 хвилин.

Пускова установка обладнана всіма необхідними підсистемами (електричний генератор, система управління вогнем, радіо, тощо) та може знаходитись на відстані до 20 км від центру управління[6].

Зенітні керовані ракети[ред. | ред. код]

Зона дії різних систем ППО

В комплексі використана потужніша версія зенітних керованих ракет IRIS-T. У цій версії встановлено потужніший ракетний рушій, завдяки чому збільшено ефективну зону роботи до цілі до 25 км за висотою та до 40 км за відстанню. Цілевказання можливе шляхом передачі координат GPS та через канал передачі даних з ракетою[7].

Ракетний рушій — твердопаливний, з керованим вектором тяги[1].

На завершальній ділянці польоту ракета наводиться із використання інфрачервоної головки самонаведення створеної для ракет IRIS-T, яка повинна мати високий ступінь захисту від пасивних та активних засобів протидії.

Варіанти з іншими радіусами дії[ред. | ред. код]

Окрім IRIS-T SLM (IRIS-T Surface-Launched Middle Range: середнього радіусу пуску з поверхні) середнього радіусу дії існує варіант комплексу малого радіусу та розробляється варіант великого радіусу дії.

IRIS-T SLS[ред. | ред. код]

Варіант системи малого радіусу дії IRIS-T SLS (IRIS-T Surface-Launched Short Range: малого радіусу пуску з поверхні). Основна відмінність від IRIS-T SLM полягає у використаних зенітних керованих ракетах. Тут використані стандартні зенітні керовані ракети IRIS-T без змін[7].

За даними виробника варіант SLS також призначений для боротьби з літаками, вертольотами, БПЛА, крилатими та балістичними ракетами малого радіусу, але на відстанях до 25 км, на відміну від 40 км у версії SLM[8].

IRIS-T SLX[ред. | ред. код]

Зенітно-ракетний комплекс далекого радіусу дії. Станом на 2022 рік триває розробка.

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Єгипет: у вересні 2018 федеральний уряд Німеччини (4-й уряд Меркель) погодив експорт семи комплексів IRIS-T SLM[9]. В грудні 2021 року погоджено експорт додаткових 16 комплексів[10].
  •  Норвегія: в 2020 році між Diehl та Kongsberg підписано угоду про спільне виробництво зенітно-ракетного комплексу на основі ракет системи IRIS-T SLS[11].
  •  Україна: на початку червня 2022 року федеральний уряд Німеччини ухвалив рішення передати один комплекс Iris-T-SLM[12].
  •  Швеція: перші системи IRIS-T SLS отримано в 2019 році[13]. Має місцеве позначення RBS 98.

Україна[ред. | ред. код]

Канцлер Німеччини Шольц 1 червня 2022 р. заявив, що Німеччина поставить одну систему IRIS-T SL SLM Україні[14].

Німецька міністерка іноземних справ Анналена Бербок, уточнила, що йдеться про передачу нових комплексів, на виробництво яких потрібні «місяці» (якщо не більше, з урахуванням того, що виробничі потужності були зайняті виробництвом такого комплексу для Єгипту)[15]. Але в червні 2022 року посол України до Німеччини Андрій Мельник повідомив, що система буде придбана у виробника за рахунок частини виділених федеральним урядом Німеччини €1 млрд. Виробництво триватиме до кінця літа, потім буде навчання, і вже в жовтні 2022 року вони будуть розгорнуті в Україні[16].

За словами українського посла, вартість всього комплексу (РЛС, пункт управління та пускові з ракетами) складає близько €140 мільйонів (за іншими даними — €178 мільйонів). Також можливо Україна отримає додатково 10 таких комплексів у майбутньому[17][18].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к IRIS-T SL Surface-to-Air Guided Missile. Airforce Technology. 18 вересня 2020. 
  2. а б Defence Technology Review 2/2014 — Military Aerospace Technology. (englisch)
  3. IRIS-I SlM – Medium Range Air Defence. diydashboard.com. Nation Shield Magazine. 2010-12. с. 30–31. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 2 червня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |kommentar= (довідка)
  4. Diehl präsentiert Luftverteidigungssystem IRIS-T SLM. flugrevue.de. Flug Revue. 23 січня 2014. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 2 червня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |offline= (довідка)
  5. а б Diehl presented air defence system at Eurosatory 2018. Armada International. 4 липня 2018. 
  6. Europäische Sicherheit & Technik, Ausgabe April 2013
  7. а б Europäische Sicherheit & Technik., 24. September 2014 In: Facebook
  8. Diehl Defence: Leben in sicherem Umfeld – Technologie im Einsatz für Frieden und Freiheit. diehl.com. Diehl Defence. 2018. 
  9. Saudi-Arabien, Katar und Ägypten: Bundesregierung genehmigt Waffenexporte an Golfstaaten. rp-online.de. RP Online (mba/rtr). Процитовано 25 жовтня 2020. 
  10. Matthias Gebauer, Christoph Schult: GroKo genehmigte noch kurz vor Regierungswechsel heiklen Waffenexport. In: spiegel.de, Spiegel online, 15. Dezember 2021.
  11. Diehl Defence Signs Contract for Norwegian Mobile Ground Based Air Defence | Diehl Defence. diehl.com. Diehl Stiftung & Co KG. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  12. Sonja Álvarez, Max Haerder (1 червня 2022). Ukraine erwartet im Oktober erste Iris-T-Lieferung. Wirtschaftswoche. Процитовано 3 червня 2022. «Botschafter Melnyk: „Ein echter Durchbruch“» 
  13. IRIS-T SLS an schwedische Streitkräfte übergeben. diehl.com. Diehl Defence. 2 жовтня 2019. Процитовано 2 червня 2022. 
  14. Шольц пообіцяв Україні більше зброї, у тому числі систему ППО. Українська правда (укр.). Процитовано 1 червня 2022. 
  15. Як і прогнозувалось: в Берліні офіційно оголосили строки передачі ЗРК IRIS-T для ЗСУ. Defense Express. 1 червня 2022. 
  16. Україна отримає надсучасні ППО IRIS-T від Німеччини у жовтні – посол. Українська Правда. 11 червня 2022. 
  17. Sonja Álvarez, Max Haerder (1 червня 2022). Ukraine erwartet im Oktober erste Iris-T-Lieferung. Wirtschaftswoche. Процитовано 3 червня 2022. «Botschafter Melnyk: „Ein echter Durchbruch“» 
  18. Україна хоче придбати в Німеччини 10 систем ППО IRIS-T – посол. Українська Правда. 23 червня 2022.