Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Севежське князівство (лат. Ducatus Severiensis, пол. Księstwo siewierskie) — удільне польське князівство в Верхній Сілезії, зі столицею в місті Севеж.
Існувало у 1312—1795 роках. Виникло внаслідок відокремлення від Сілезького князівства. Спочатку князівством управляли князі із династії П'ястів. 1337 року стало частиною Тешинського князівства. З 1443 року — автономна область під керівництвом Краківських архієпископів. 1790 року інкорпороване до складу Речі Посполитої як складова Малопольської провінції. 1795 року анексоване Прусським королівством. 1807 року тимчасово відтворене Наполеоном в межах Варшавського герцогства й подароване Жану Лану. 1815 року ліквідоване й інкорпороване в складі Російської імперії.
Джерела