Барановичі-Поліські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:21, 28 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 листопада 2021, заснована на цій версії.
Барановичі-Поліські
Барановицьке відділення
станція
Залізничний вокзал
Розташування
РозташуванняБілорусь Білорусь
Берестейська область
Адреса225410, Барановичі,
вул. Фроленкова, 13
Координати53°07′45.1″ пн. ш. 26°02′34.7″ сх. д. / 53.12919° пн. ш. 26.04297° сх. д. / 53.12919; 26.04297
Структура
Платформ4
Тип платформбічна та 3 острівні
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
СупутніАвтобус Таксі тел. Кафе Аптека Ресторан
Історія
Відкрито30 грудня 1884 (139 років)[1]
Електрифіковано1983
Колишні назвиНові Барановичі
Інша інформація
ВласникБілоруська залізниця
ОператорБілоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)138901
Код Експрес-32100010
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський149 км
Берестя-Центральний206 км
Москва896 км
Гомель-Пасажирський324 км
Гродно220 км
Мапа
Мапа
Барановичі-Поліські на Вікісховищі
Схема Білоруської залізниці
Будівництво ділянок сучасної Білоруської залізниці

Барáновичі-Полíські (біл. Бара́навічы-Палескія) — залізнична станція Барановицького відділення Білоруської залізниці. Розташована в місті Барановичі Берестейської області.

Барановичі-Поліські — другий вокзал в місті за часом спорудження (перший — Барановичі-Центральні), проте перший за кількістю обслуговуваних пасажирів і прийнятих поїздів, головний вокзал міста незважаючи на те, що знаходиться в стороні від основної магістралі Москва — Мінськ — Берестя.

Основна частина пасажирських поїздів, що курсує через станцію, змінює напрямок руху, інша частина поїздів курсує із зупинкою на станції Барановичі-Центральні.

Історія

Вокзал станції Барановичі-Поліські, 1905 рік

15 грудня 1862 року на ділянці Гродно — Поріччя проїхав перший поїзд, який почав історію Брестського відділення залізнці.

30 грудня 1884 року введена в експлуатацію залізнична лінія Вільно — Ліда — Барановичі — Лунинець — Пінськ, у 1886 році — лінія Білосток — Вовковиськ — Барановичі. Від того часу створюється мережа Поліських залізниць.

Станція Барановичі є великим залізничним вузлом, через який проходять дві самостійні і раніше не мали між собою сполучення. Одна — Московсько-Берестейська з керуванням у Москві, яка проходила через станцію Барановичі, названу згодом Барановичі-Центральні, інша — Поліські залізниці з управлінням у Вільно — проходила через станцію, яка дістала первинну назву Нові Барановичі, а згодом перейменована на Барановичі-Поліські[2]. 1884 року зведено дерев'яну будівлю вокзалу, а від станції Барановичі-Поліські до станції Барановичі-Центральні була побудована залізнична лінія завдовжки 4 км.

З 1880 по 1890 роки в районі станції Барановичі-Поліські будуються комори, млин і сухарний завод Віленського інтендантства, продовольчий пункт.

У 1899 році, замість дерев'яної, було побудовано цегляну будівлю вокзалу Поліських залізниць загальною площею 210 м², який був обладнаний паровим опаленням[3].

14 грудня 1984 року відкрито Барановицький залізничний музей в місті Барановичі. В залах музею представлені історичні документи, фотоматеріали, макети техніки, картини, залізнична форма та інші експонати, що відображають роботу і побут залізничників.

30 липня 1999 року відкрито відділ «Залізнична техніка» у музеї історії Барановицького відділення Білоруської залізниці.

16 листопада 2021 року, з нагоди 150-річчя відкриття залізничного сполучення Москва — Берестя[4], барановицькі залізничники піднесли подарунок до ювілею міста — на території експозиції залізничної техніки музея залізниці з'явився новий експонат. Їм став тепловоз серії ТГМ23В. Надійшов він з локомотивного депо станції Лунинець Барановицького відділення Білоруської залізниці.

ТГМ23В — маневровий, односекційний тепловоз, 1988 року виписку. Локомотив був побудований на Муромському тепловозобудівному заводі імені Ф. Е. Дзержинського. Новий експонат до 2004 року належав цукровому заводу і використовувався на виробничих дільницях підприємства. До локомотивного депо Лунинець тепловоз надійшов у 2004 році і експлуатувався під час проведення маневрових робіт на території депо[5].

Пасажирське сполучення

Пам'ятник паровозу на станції Барановичі-Поліські

Станція є кінцевою (станцією формування) для електропоїздів з Берестя і Мінська, дизель-поїздів з Гродно, Ліди, Лунинця, Бухличів і Слуцька, міжрегіональних поїздів до Вітебська, Гомеля, Калинковичей і міжнародних поїздів Барановичі — Караганда (1 раз на тиждень), Могильов — Львів (через день, на літній період 2018 року поїзду вперше було подовжено маршрут руху до станції Трускавець).

Галерея

Примітки

  1. ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. ↑ Історія станції Барановичі-Поліські [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Історія Барановицького відділення
  4. ↑ Залізничному спооученню Москва — Берестя виповнилося 150 років (рос.)
  5. ↑ В Барановичі до музею доставлений тепловоз ТГМ23В (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барановичі-Поліські
Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барановичі-Поліські&oldid=33908129