Мотор Січ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 17 грудня 2021, заснована на цій версії.
Акціонерне товариство «Мотор Січ»
ТипПАТ
Організаційно-правова форма господарюваннявідкрите акціонерне товариство
Галузьмашинобудування
Спеціалізаціявиготовлення авіаційних двигунів
Лістинг на біржіПФТС: MSICH
ГаслоЕнергія, народжена для польоту
Засновано1907 (117 років)
Штаб-квартираУкраїна Україна: Запоріжжя
Територія діяльностіу всьому світі
Ключові особиБогуслаєв Вячеслав Олександрович, С.А. Войтенко
Продукціяавіаційні двигуни, промислові силові агрегати, споживчі товари, продукція медичного призначення
Виторг▲ 15,150 млрд ₴(2017)
Операційний прибуток (EBIT)▲ 5,587 млрд ₴(2017)
Чистий прибуток▲ 3,104 млрд ₴(2017)
Активи▲ 29,244 млрд ₴(2017)
Власний капітал▲ 3,742 млрд ₴(2017)
Співробітники▲ 27 320 чол. (2017)
Дочірні компаніїАвіакомпанія Мотор Січ і ТРК «ALEX»[1]
Код ЄДРПОУ14307794
www.motorsich.com
Мапа
CMNS: Мотор Січ у Вікісховищі

АТ «Мотор Січ» (ПФТС: MSICH)  (раніше називалося ПАТ «Мотор Січ») — одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. Підприємство розташоване в Шевченківському районі міста Запоріжжя. Належить до Спілки виробників нафтогазового обладнання.

Станом на 2010 рік ПАТ «Мотор Січ» виготовляє і супроводжує в експлуатації 55 типів і модифікацій двигунів для 61-го виду літаків і вертольотів.

У 2011 році ПАТ «Мотор Січ» придбало в Білорусі Оршанський авіаремонтний завод[be-tarask] та уклало угоду з холдингом «Вертолеты России» згідно з яким протягом п'яти років запорізька компанія має поставляти до Росії до 270 двигунів щорічно[2].

19 серпня 2017 року, вперше у Запоріжжі, на аеродромі «Мокра» стартував відкритий Чемпіонат України з вертолітного спорту. Чемпіонат було приурочено до 70-ї річниці від дня першого вильоту літака Ан-2 та 110-річчя підприємства АТ «Мотор Січ»[3]. В цей же день також було презентовано перший український гвинтокрил виробництва «Мотор Січ», якому дали символічну назву «Надія». Щоб створити перший український гвинтокрил, знадобилося 10 років[4].

Історія

Центральна прохідна
ПАТ «Мотор Січ»

Діяльність підприємства почалася у 1907 році. До грудня 1915 на ньому вироблялися сільськогосподарські механізми та інструменти, виконувалися різні види механічної обробки, відливали чавун і мідь. У грудні 1915 акціонерне товариство «Дюфлон, Костянтинович і К°» («Дека») викупило завод і змінило профіль його виробничої діяльності.

У листопаді 1916 р. був зібраний перший шестициліндровий двигун рідинного охолодження «Дека» М-100.

Відтоді на заводі освоєно виробництво і тривалий час випускалася широка гама поршневих двигунів: М-6, М-11, М-22, М-85, М-86, М-87, М-88, АШ-82ФН, АШ-62ІР, які не поступалися, а подеколи і перевершували найкращі світові аналоги тих часів.

У 1953 р. на заводі розпочалося виготовлення реактивних двигунів РД-45, РД-500, що поклало початок ері газотурбінних двигунів. Представниками нового покоління стали турбогвинтові двигуни АІ-20 (1957 р.) і АІ-24 (1962 р.) конструкції А. Г. Івченко, різноманітні модифікації яких експлуатуються досі.

Під час військового конфлікту на сході України

У серпні 2014 року вантажівки російського «гумконвою» вивезли до Росії обладнання, викрадене з філіалу підприємства «Мотор Січ» у м.Cніжне на Донеччині. Прес-центр АТО: «В районі Тореза з 16.08.2014 року було виявлено вантажівки білого кольору, що підтверджено даними космічної розвідки. Дані транспортні засоби, під виглядом „гуманітарної місії“ вивозять з одного з філіалів заводу Мотор Січ, котрий виготовляє комплектуючі до двигунів гелікоптерів, обладнання, що виготовляється тільки в Україні. Такі ж крадіжки відбуваються в інших містах, що нині підконтрольні ДНР»[5].

Попри війну, українсько-російська співпраця в авіабудуванні продовжується. Так, підприємство 2016 року відремонтувало авіадвигуни літаків Ан-124, якими потім транспортували російські гуманітарні та військові вантажі до Сирії[6].

Купівля китайськими компаніями

Спроба вивезення потужностей за кордон (2015—2019)

У 2015 році між ПАТ «Мотор Січ» та китайською компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd було підписано меморандум про спільну роботу зі створення заводу із виробництва авіаційних двигунів у місті Чунцін (КНР) із участю в проєкті українських фахівців на роботах у Китаї та з передачею технологій виробництва.[7][8][9]

З 2017 року СБУ розслідувала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 14 та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу України щодо підготовки до вчинення дій, спрямованих на ослаблення держави через руйнування стратегічного для України підприємства ПАТ «Мотор Січ». За інформацією СБУ, планувалось представниками китайської компанії побудувати в Китаї сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який перенести українське виробництво із передачею технології. Для цього здійснювався продаж компаніям-нерезидентам та фізичним особам пакетів акцій в обсягах менші ніж по 10 % із приховуванням кінцевих бенефіціарних власників компаній-покупців. Того ж 2017 році було накладено арешт на 56 % акцій ПАТ «Мотор Січ». Також 23 квітня 2018 року, СБУ провела обшуки в адміністративних приміщеннях заводоуправління, відділу цінних паперів ПАТ «Мотор Січ» та за місцями проживання окремих фізичних осіб.[10]

Спроба купівлі (з 2019)

У 2019 році компанію намагалися купити ще раз, але Антимонопольний комітет України не затвердив цю угоду.[11][9][12][13][14].

На початку серпня 2020 року одна з дочірніх компаній групи DCH — «МС-4» — досягла домовленості з китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited (дочірня компанії Beijing Skyrizon) про спільний розвиток заводу «Мотор Січ»[15][16] та подали заявку в Антимонопольний комітет України щодо затвердження угоди купівлі-продажу[17]. Після цього прокуратура у серпні 2020 року повторно арештувала акції підприємства[18], а 31 серпня 2020 року Антимонопольний комітет України не прийняв до розгляду заявку групи DCH щодо покупку понад 25 % акцій ПАТ «Мотор Січ»[19].

29 серпня 2020 року Державний секретар США Майк Помпео висловив занепокоєння намірами Китаю інвестувати в українську промисловість та купити великого виробника двигунів для авіатехніки завод «Мотор Січ», які названо згубними[20][21].

Після цього нові власники у вересні 2020 року попередили уряд України щодо можливої подачі позову проти України до міжнародного інвестиційного арбітражу щодо відшкодування збитків у 3,5 млрд доларів через незатвердження угоду про куплю акцій новими китайсько-українськими власниками. А на початку грудня повідомили про подачу позову, перед цих не отримавши відповіді від АМКУ, залучивши на свій бік юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper, Bird & Bird, а також як юридичного радника з питань українського права компанію Arzinger.[22][23][24] Дозволу від Антимонопольного комітету України комітету на ці угоди станом на середину січня 2021 року немає.[25]. Нові власники на 31 січня 2021 року запланували проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства «Мотор Січ»[26][27], які генеральний конструктор «Мотор Січ» та один з акціонерів товариства В'ячеслав Богуслаєв називає спробою рейдерського захоплення підприємства, оскільки на ньому планується замінити менеджмент підприємства для отримання контролю над підприємством.[28]

У січні 2021 року Міністерство фінансів США ввело санкції проти компанії Skyrizon, яка є партнером групи DCH з розвитку заводу «Мотор-Січ», через спроби придбати закордонні військові технології та роботу в інтересах китайської армії, що становить загрозу національній безпеці США[29][30]. 18 січня стало відомо, що Служба безпеки України викликає власника групи DCH Олександра Ярославського для дачі показів 19 січня у якості свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Готування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України. На думку Олександра Ярославського, цей виклик на допит є ознакою залякування бізнесу і тиску на інвесторів та схожий із подіями на Харківському тракторному заводі у 2016 році.[31][32][25]

Продукція підприємства

Ювілейна монета України — 100 років «Мотор Січ». Аверс
Ювілейна монета України — 100 років «Мотор Січ». Реверс


Авіадвигуни для літаків

Авіадвигуни для гелікоптерів

Допоміжні силові установки

Наземні газотурбінні двигуни

Газотурбінні електростанції

Товари народного споживання

Підвісні мотори для човнів «Мотор Січ-40»

Вертоліт МСБ-2 «Надія»

Докладніше: МСБ-2

16 квітня 2018 року, в Запоріжжі вперше піднявся в небо новий український вертоліт виробництва «Мотор Січ» МСБ-2 «Надія» (модернізація Мі-2), який на 70% складається з композиту, з салону прибраний витратний бак. Протягом року вертоліт проходитиме випробування, але вже до кінця 2018 року «Мотор Січ» планує провести сертифікацію нового цивільного вертольота[33][34].

Структура ПАТ «Мотор Січ»

Зупинка трамвайних маршрутів № 10, 12, 14, 15 «Центральна прохідна»

До складу ПАТ «Мотор Січ» належать такі структурні одиниці, розташовані на території України:

Запорізький моторобудівний завод

Докладніше: Запорізький моторобудівний завод

Історія головного заводу бере початок з моменту організації в 1907 році в Олександрівську (з 1921 — м. Запоріжжя) заводу «Дека». Головна структурна одиниця підприємства виробляє авіадвигуни, здійснює їхній ремонт та обслуговування, виготовляє приводи для газо- та нафтоперекачувальних агрегатів, пересувні автоматизовані електростанції, низку товарів народного споживання.

За радянських часів завод мав назву «Моторний завод № 29».

Запорізький машинобудівний завод ім. В. І. Омельченка

Докладніше: Запорізький машинобудівний завод ім. В. І. Омельченка

У зв'язку з освоєнням виробництва великогабаритних двигунів Д-18Т на правобережному майданчику (м. Запоріжжя) були побудовані нова випробувальна станція, сучасний ливарний цех точного лиття деталей з жаростійких сплавів і низка інших цехів, на базі яких у 1988 був створений Запорізький машинобудівний завод.

Основний напрямок діяльності заводу — ливарне виробництво, випробування двигунів Д-18Т. Також на заводі виготовляються газотурбінні електростанції потужністю 1000, 6000 кВт.

Сніжнянський машинобудівний завод

Докладніше: Сніжнянський машинобудівний завод

У 1970 році в місті Сніжне Донецької області був організований перший філіал заводу, який в 1974 був перетворений в Сніжнянський машинобудівний завод. СМЗ був першим в галузі спеціалізованим заводом з виробництва лопаток газотурбінних двигунів.

Завод випускає деталі для авіаційних двигунів (диски компресорів, лопатки компресорів і турбін), деталі і вузли для гірничо-шахтного обладнання, товари народного споживання.

Волочиський машинобудівний завод

Докладніше: Волочиський машинобудівний завод

У 1971 році в місті Волочиськ Хмельницької області був створений Волочиський машинобудівний завод (ВМЗ). Основне завдання створеного заводу — забезпечення збирання авіадвигунів багатотиражними деталями і метизами, виготовлення технологічного оснащення.

На ВМЗ організований цех з виготовлення пересувних автоматизованих електростанцій ПАЕС-2500, ремонт двигунів АІ-20 і його модифікацій АІ-20ДКЕ, АІ-20ДКН, АІ-20ДМЕ, АІ-20ДМН.

Крім цього, ВМЗ випускає автозапчастини, низку товарів сільськогосподарської групи.

Авіакомпанія «Мотор Січ»

Докладніше: Мотор Січ (авіакомпанія)

Авіакомпанію створено у 1984 році і вона є одним з підрозділів у складі ВАТ «Мотор Січ». Авіакомпанію оснащено пасажирськими та транспортними літаками і вертольотами.

Повітряний парк авіакомпанії складають: Як-40, Як-42, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-74ТК-200, Ан-140. З квітня по листопад 2009 року авіакомпанія «Мотор Січ» перебувала в «чорному списку» заборонених авіакомпаній в ЄС через порушення вимог безпеки польотів, які були зафіксовані у ході наземних перевірок в аеропортах Франції та Туреччини.[35][36]

ТРК «Алекс»

Докладніше: ТРК «Алекс»

100 % акцій з правом голосу Запорізької телерадіокомпанії «Алекс» належать ПАТ «Мотор Січ»[37].

Цікаві факти

Запорізьке авіапідприємство «Мотор Січ» побудувало VIP-літак на базі пасажирського Ан-74 для лівійського лідера Муаммара Каддафі. У 2013 році підприємство посіло 5 місце у рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій. [38]

Двигуни виробництва «Мотор Січ» замінять німецькі дизельні двигуни на австрійських літаках DA-50. Вже з 2018 року планує розпочати поставки в Австрію серійних авіаційних двигунів АІ-450С. Рамкову угоду з австрійською Diamond Aircraft Industries на поставку у 2018—2023 рр. 400 двигунів АІ-450С для європейського бізнес-джета DA-50 підписано сторонами у ході 52-го міжнародного авіакосмічного салону Le-Bourget-2017, що проходив 19-25 червня 2017 року в передмісті Парижа (Франція)[39].

Див. також

Примітки

  1. ↑ http://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/71391/156/templ
  2. ↑ Двигуни від «Мотор Січ» коштуватимуть «Вертолетам России» в $ 1,5 мільярдів
  3. ↑ Запоріжжя вперше приймає Чемпіонат України з вертолітного спорту, Офіційнй сайт Запорізької ОДА, 19 серпня 2017
  4. ↑ «Мотор Січ» презентувала перший український гвинтокрил, ТСН, 19 серпня 2017
  5. ↑ «Гуманітарний конвой» Путіна вивіз в Росію майно філіалу «Мотор Січі» в Торезі, — прес-центр АТО
  6. ↑ «Мотор Січ» ремонтує та оснащує авіацію міноборони РФ (Документ)
  7. ↑ Дмитро Уляницький (25 вересня 2017). Вимушена посадка: як китайські бізнесмени намагалися заволодіти акціями "Мотор Січ". РБК-Україна. Процитовано 19 січня 2021.
  8. ↑ При Зеленському вирішили впустити китайців на «Мотор Січ», чий прихід за часів Порошенка СБУ вважало диверсією. Наші гроші. 10 липня 2019. Процитовано 19 січня 2021.
  9. ↑ а б Гліб Канєвський (28 серпня 2019). Дракон зачаївся. Чому продаж "Мотор Січі" підриває національну безпеку України. Українська правда. Процитовано 19 січня 2021.
  10. ↑ СБУ провела слідчі дії на підприємстві «Мотор Січ»  :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Процитовано 24 квітня 2018.
  11. ↑ Китайські компанії вже купили акції "Мотор Січі", тепер рішення за АМКУ. Економічна правда. 25 серпня 2019. Процитовано 19 січня 2021.
  12. ↑ Богуслаєв підтвердив передачу акцій "Мотор Січі" китайським компаніям. Укрінформ. 13 листопада 2019. Процитовано 19 січня 2021.
  13. ↑ АМКУ продовжив розгляд заявки китайців на купівлю "Мотор Січі". Економічна правда. 21 листопада 2019. Процитовано 19 січня 2021.
  14. ↑ Антимонопольний комітет вже півроку вивчає продаж "Мотор Січі". Економічна правда. 15 січня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  15. ↑ DCH домовився з китайськими інвесторами спільно розвивати "Мотор Січ". Укрінформ. 4 січня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  16. ↑ Ярославський буде розвивати "Мотор Січ" разом з новими китайськими власниками. Економічна правда. 4 січня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  17. ↑ Китайці та Ярославський подали нову заяву в АМКУ про покупку "Мотор Січ". Економічна правда. 6 серпня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  18. ↑ Ярославський: Прокуратура повторно арештувала акції "Мотор Січ". Економічна правда. 7 серпня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  19. ↑ АМКУ повернув DCH Ярославського заявку на покупку «Мотор Січі». 31.08.2020, 20:02
  20. ↑ Secretary Pompeo's Call with Ukrainian President Zelenskyy
  21. ↑ США застерегли Україну від продажу «Мотор Січ» китайцям. 30.08.2020
  22. ↑ Маркіян Ключковський, Михайло Солдатенко (24 вересня 2020). $3,5 млрд з бюджету України: чим загрожує суперечка з новим інвестором "Мотор Січі". Європейська правда. Процитовано 19 січня 2021.
  23. ↑ DCH і Skyrizon втретє звернулися до АМКУ за дозволом на придбання акцій «Мотор Січі». Укрінформ. 28 жовтня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  24. ↑ Китайські інвестори «Мотор Січі» найняли три юркомпанії для процесу проти України на $3,5 мільярда. Укрінформ. 17 листопада 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  25. ↑ а б Ярославського викликали на допит до СБУ. Kharkiv Today. 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  26. ↑ Китайські інвестори та Ярославський скликають збори акціонерів "Мотор Січ". Економічна правда. 31 грудня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
  27. ↑ Позачергові збори акціонерів «Мотор Січі» підтримуються акціонерами більш як 80% акцій ПАТ - заява Skyrizon і «МС-4». Укрінформ. 17 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  28. ↑ Богуслаєв заявив про спробу рейдерського захоплення «Мотор Січі». Укрінформ. 15 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  29. ↑ США ввели санкції проти китайського інвестора «Мотор Січі». Укрінформ. 15 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  30. ↑ США запровадили санкції проти китайського інвестора "Мотор Січ". Економічна правда. 15 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  31. ↑ Ярославського викликають до СБУ у справі «Мотор Cічі». Укрінформ. 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  32. ↑ СБУ викликала Ярославського на допит як свідка по справі "Мотор Січ". Економічна правда. 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  33. ↑ У Запоріжжі в небо піднявся новий український вертоліт «Надія» (фото, відео), 5.ua, 16 квітня 2018
  34. ↑ Первый украинский вертолет, созданный на запорожском предприятии совершил первый полет (фото, видео), 061.ua, 16 квітня 2018 (рос.)
  35. ↑ Авіакомпанія "Мотор Січ" потрапила у "чорний список" Європейської комісії. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 серпня 2020.
  36. ↑ ​Мотор Сич (авиакомпания). LB.ua. Процитовано 20 серпня 2020.
  37. ↑ http://alextv.zp.ua/company/public_info/7947-informaciya-pro-zmini-u-skladi-akcioneriv-prat-trk-aleks.html - інформація про зміну у складі акціонерів ПрАТ ТРК «Алекс»
  38. ↑ Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
  39. ↑ Двигуни виробництва «Мотор Січ» замінять німецькі дизельні двигуни на австрійських літаках DA-50, — 5.ua, 21 червня 2017
  40. ↑ Влада Білорусі відібрала завод Мотор Січі. https://biz.nv.ua/. Новое время. 11 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мотор_Січ&oldid=34112735